ЛЕКЦІЯ 7 "Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду"

Профілактичні заходи:

- переглянути концепцію використання земельних ресурсів відносно еколого-економічних критеріїв та адаптації до конкретних умов; території, співвідношення сільськогосподарських культур в зрошуваних сівозмінах;

- виконати комплексну регіональну оцінку сучасного екологічного стану земельних ресурсів. З цією метою провести зусиллями служб  Укрземпроектів, ГГМЕ та обласних станцій хімізації інвентаризацію зрошуваних земель шляхом обстеження їх стану;

- на підставі результатів обстеження розробити регіональні програми з підвищення родючості ґрунтів, одержання проектної врожайності;

- оцінити рівень техногенного впливу та ступінь його еколого-економічної адаптації до стану земель:

- виконати ранжування земель за еколого-економічними критеріями з подальшим районуванням території;

- організувати та провести моніторингові роботи, створити єдину нормативно-методичну документацію та структуру інформаційної бази, які враховують вимоги існуючих видів й блоків моніторингу. З цією метою розширити програму та об'єм показників, які контролюють ГГМЕ за рахунок розроблених в ІГА діагностичних критеріїв і показників стану зрошуваних земель:

- виявити та картографувати зони існуючих кризових ситуацій та зони з потенційною небезпекою їх розвитку як об'єкти, які потребують невідкладного прийняття рішень за результатами комплексної оцінки;

- контроль за зміною рН і визначення рівня схильності ґрунтів до зміни рН;

- виявлення і усунення причин, які призводять до підкислення і підлуження (неврегульоване внесення мінеральних і органічних добрив, часті кислотні дощі, порушення сівозміни тощо);

- жорсткий режим раціонального землекористування, землеробської культури, дотримання технологій окультурення і відтворення родючості ґрунтів.

До оперативних заходів слід віднести комплекс агромеліоративних, агротехнічних та агрохімічних засобів таких як: оперативне управлін­ня режимами зрошення, поліпшення якості зрошувальних вод, очищен­ня води, планування поверхні з регулюванням поверхневого стоку, дренаж  тощо.

Розробка та призначення заходів, які спрямовані на збереження або поліпшення еколого-меліоративного стану земельних ресурсів, базуються на резуль­татах оцінки еколого-меліоративного стану земель, динаміки ґрунто­утворювальних процесів та умов росту рослин. Залежно від того, який конкретно показник (або група показ­ників) є причиною незадовільного стану, цілеспрямовано намічають конкретні меліоративні заходи, терміни їх введення. До оперативних заходів запобігання розвитку негативних про­цесів та оптимізації умов росту рослин відносять:

- проведення реконструкції зрошувальних систем, якій повинна передувати детальна ґрунтово-меліоративна зйомка зрошуваних земель;

- застосування автоматизованих інформаційно-дорадчих систем управ­ління режимами зрошення, якістю іригаційної води, кальцієвим та поживним режимами. У їх основі лежить розробка та створен­ня математичних моделей, які враховують динаміку процесу в часі та в залежності від величини техногенного навантаження. Інформаційно-дорадчі системи дозволяють дозувати техногенні наванта­ження в оптимальному режимі стосовно до стану земель;

- здійснення систематичного контролю за еколого-меліоративним ста­ном земель та окремих його показників, створення розгалуженої мережі режимних та стаціонарних пунктів спостереження, яка відповідає вимогам одержання достовірної інформації.

Перспективні заходи:

Розробка Державного положення про використання земель меліо­ративного фонду. Виявлення оптимального співвідношення ріллі з іншими угіддями та лісовими насадженнями, включаючи заповідники і заказники та проведення на цій основі реконструкції землекористування. Перехід від концепції суцільного зрошення до оазисного (локального) з впровадженням більш економних засобів зрошення. Розробка вимог для виконання екологічної експертизи на різних етапах проектних, будівельних та експлуатаційних робіт. Розробка комплексної програми підвищення технічного рівня зрошуваних та осушених земель на рівні обласних водогосподарчих установ. Розробка та впровадження агроекологічної концепції зрошення земель та біогеохімічних принципів екологічного нормування припустимих навантажень на екосистеми. Проведення моніторингу земель меліоративного фонду, розробка науково-обгрунтованої програми робіт з організації моніторин­гу зрошуваних земель. Створення розгалуженої мережі банків інформації та автоматизова­ної системи управління ними, створення геоінформаційних систем (ГІС). Створення імітаційних моделей для виявлення оптимальних режимів експлуатації, параметрів та варіантів використання тих чи інших земель. Вдосконалення заходів кількісного та якісного обліку меліорованих земель на підставі дистанційного зондування, використання аеро- та космічних знімків. Складання прогнозу грунтово-меліоративних режимів і загальних екологічних умов та розробка рекомендацій з їх регулювання.