2.1. Передумови архітектурно-будівельної діяльності.

Географічні умови. Цивілізація кожної країни залежить від її географічного положення, характерні особливості якого відбиваються на способі життя людей та впливають на їх культуру. Більша частина території Єгипту – це гірські та піщані пустелі з вузькою смугою родючої землі уздовж обох берегів Нілу. В Стародавньому світі тільки Єгипет мав таке географічне положення, що давало можливість транспортувати свої товари та отримувати товари з інших країн (рис.2.1). Це стимулювало будівництво великих міст Єгипту і найбільш видатних архітектурних споруд стародавніх єгиптян (храми, піраміди, гробниці).

Будівельні матеріали. Архітектура кожної країни визначають наявні природні будівельні матеріали, такі як камінь, глина, ліс. Єгипет має на півночі - вапняки, в центральній частині – піщаники, на півдні - граніт. Будівельний ліс відсутній, зустрічається тільки невеликі пальмові та акацієві гаї. 

Кліматичні умови. В Єгипті спекотний клімат але без різких коливань температури між порами року. Снігу та морозів не буває, туман і дощ бувають дуже не часто, тому будівлі та споруди захищають лише від сонячного перегріву. Тому добре збереглись кам’яні споруди з давніх часів. Відсутність дощів і розлив рік сприяло будівництву каналів і шлюзів.

Релігія. В Єгипті існував тісний зв'язок між релігією та архітектурою. Жреці складали могутню касту, яка володіла знаннями математики, філософії, астрології, а тому мали авторитет. Релігія єгиптян вважається політеїстичною, а зараз має назву «міфологічною».


Рис. 2.1. Мапа Стародавнього Єгипту, ІVтис. до.н.е. – І ст. н.е.

Політеїзм – система вірувань основана на вірі у декілька богів. У Єгипті підносили сили природи, небесні світила і тварин. Фараон вважався «сином Сонця», намісником бога і землі, але велику роль відігравали жреці та крупні вельможі. Єгиптяни вірили у загробне життя і піклувались про збереження тіл померлих. Головною умовою забезпечення цього є збереження тіла у вигляді мумій в гробниці з особистими речами. Давньогрецький історик, Геродот Галікарнаський , ще в V ст до н.е. писав, що єгиптяни дивились на свій будинок як на тимчасове житло, а постійним вважали гробниці. Це сприяло виникненню мистецтва з відповідними канонами. Прагнули до відображення спокою не було місця для фантазії. Поступово з’явилась мова знаків – символів (мудрість – кобра, лев, бик, сокіл – владу, жук-скарабей - розкіш ), синій колір – символ загробного життя.

Соціально-політичні умови. Централізована форма правління сприяла зведенню монументальних споруд. Це сприяло розвитку будівництва пірамід та храмів. Для будівельних робіт залучали військовополонених.

Історичні умови. Історія Єгипту відома за Біблією, творами грецьких і римських авторів та архітектурних пам’яток, що збереглись до нашого часу. Історія нараховує 30 династій єгипетських фараонів, остання припинилась в 332 р. до н.е. розподіл за династіями складений верховним жрецем Манефоном у 2-й половині IV – початку ІІІ століття до н.е., який написав історію Єгипту, яку прийнято поділять на періоди.