ТЕМА 14. МІЛІТАРНІ ДЕГРАДАЦІЇ, СПРИЧИНЕНІ ВОЄННИМИ ДІЯМИ.

Військова агресія завдає довгострокової шкоди земельному фонду. Поняття «мілітарна деградація земель» охоплює комплекс механічних, хімічних, фізичних та біологічних порушень ґрунтового покриву та ландшафтів внаслідок бойових дій та військової діяльності. Систематизація цих пошкоджень є першим кроком до їх моніторингу та рекультивації.

1. Загальна типологія мілітарних порушень за генезисом (походженням)

Залежно від характеру військової діяльності, яка спричинила деградацію, виділяють три основні типи територій:

·  Фронтові (комбіновані) землі: території безпосереднього ведення бойових дій. Характеризуються високою щільністю мінування, заваленістю залишками техніки, наявністю фортифікацій та масованими кратерними ураженнями (вирвами).

·  Тилові об'єкти точкового ураження: місця ракетних та авіаційних ударів по нафтобазах, складах паливно-мастильних матеріалів (ПММ), промислових підприємствах та хімічних заводах. Переважає хімічне забруднення екстремально високих концентрацій.

·  Полігонні та операційні території: логістичні маршрути, зони тривалого дислокування військ у тилу, навчальні полігони. Головна проблема — сильне механічне ущільнення ґрунтів важкою технікою та хронічне локальне забруднення.

2. Класифікація за характером (фактором) руйнування

Це ключовий розділ лекції, який показує, що саме відбувається з екосистемою:

·  Механічна деградація (пірогенно-механічна):

o          Кратерний рельєф: утворення вирв від артилерійських снарядів, мін, авіабомб. Відбувається перемішування гумусового шару з глибинними неплодючими породами (глина, пісок).

o          Фортифікаційне порушення: риття траншей, окопів, ходів сполучення, бліндажів, капонірів.

o          Техногенне переущільнення: проходження важкої гусеничної та колісної техніки знищує пористість ґрунту, що призводить до ерозії, зниження водопроникності та загибелі ґрунтової біоти.

·  Хімічне (токсикологічне) забруднення:

o          Важкі метали та металоїди: свинець (Pb), сурма (Sb), мідь (Cu), нікель (Ni), кадмій (Cd), марганець (Mn). Джерело – уламки снарядів, капсулі, кулі. Вони акумулюються в ґрунті та переходять у рослини.

o          Залишки вибухових речовин: тротил (ТНТ), гексоген, тетрил, а також продукти їхнього розпаду, які є канцерогенними та токсичними для людини і мікроорганізмів.

o          Специфічні хімікати: білий фосфор (викликає хімічні опіки ґрунту та підкислення), залишки ракетного палива (меланж, гептил — надзвичайно токсичні).

o          Нафтопродукти: розливи дизельного палива, мастил та гідравлічних рідин, які блокують доступ кисню та води в ґрунт.

·  Термічне та фізико-хімічне руйнування:

o          Пірогенна деградація (випалювання): внаслідок пожеж вигорає рослинність і лісова підстилка, спікається верхній шар ґрунту, повністю знищується корисна мікрофлора («стерилізація» ґрунту).

o          Засмічення військовим та будівельним сміттям: завали цегли, бетону, залізобетону, скла, залишків зброї та гільз, що робить землю непридатною для обробітку.

3. Класифікація за ступенем пошкодження (для оцінки збитків)

Для розрахунку збитків та планування рекультивації землі поділяють на три рівні деградації:

1.                     Слабкий (поверхневий): Пошкоджено лише рослинний покрив або дернину. Структура ґрунтового профілю не порушена. Земля здатна до природного самовідновлення протягом 1–3 років або потребує мінімальних агротехнічних заходів.

2.                     Середній: Поодинокі вирви (до 10–15% площі ділянки), помірне перемішування шарів ґрунту, локальне забруднення ПММ чи уламками. Потребує технічного вирівнювання (засипання вирв) та фіторемедіації (висадки спеціальних рослин, що очищують ґрунт).

3.                     Сильний (критичний/катастрофічний): Суцільне руйнування ґрунтового профілю (понад 30-50% площі покрита вирвами та фортифікаціями), глибокі вирви від важких авіабомб чи ракет, екстремальні рівні хімічного забруднення. Часто такі землі переводять у категорію консервації (виводять з обробітку на десятиліття).

4. Класифікація за категоріями цільового призначення

·  Землі сільськогосподарського призначення: Найбільш чутлива категорія. Головна небезпека — транслокація (перехід) важких залізяк і токсинів з ґрунту в сільськогосподарські культури, а далі — в організм людини та тварин.

·  Землі лісогосподарського призначення: Окрім хімічного забруднення, страждають від мінування, що унеможливлює догляд за лісом і гасіння пожеж, та осколкового ураження деревини (робить її непридатною для промислового використання).

·  Землі природно-заповідного фонду (ПЗФ): Знищення заповідних екосистем, ландшафтів, оселищ ендемічних та червонокнижних видів. Відновлення таких земель часто є неможливим у первинному вигляді.

·  Землі житлової та громадської забудови (селітебні): Ґрунти міст і сіл, змішані з токсичним пилом від зруйнованого бетону, азбесту (шиферу) та побутової хімії.