Сервіси та послуги Google
Засоби навчання
Засоби навчання – це невід'ємний компонент технології навчання, його інформаційно- предметного забезпечення. Дидактичні засоби призначені для кожного суб'єкта навчання (для викладача та учня). Викладач використовує необхідні дидактичні засоби для більш ефективної реалізації цілей освіти. Учні використовують доступні дидактичні засоби за індивідуальними потребами.
Розвиток комп'ютерної техніки призвів до нового осмислення їх ролі в освітньому процесі. Це знайшло відображення зокрема в тому, що сформувалося поняття інформаційної технології навчання.
Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння викладача, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.
Новий напрям у створенні ефективних комп'ютерних засобів навчання пов'язаний з розробкою предметно-орієнтованих середовищ, що дозволяють реалізувати діяльнісний підхід до навчання і надати йому дослідницький характер. З розвитком світових комп'ютерних мереж формується поняття мережевих засобів навчання (на відміну від комп'ютерних).
У зв'язку з цим можливе виділити наступні категорії засобів, які викладач може використовувати в процесі традиційного навчання або в ході навчання із застосуванням Інтернет-технологій, що дозволяють використовувати в роботі соціальні сервіси всесвітньої павутини Інтернет (Web 2.0), що надають можливість організації безпечного пошуку інформації, розміщення інформації в блогах, спільного редагування документів, розміщення фотографій , презентацій, реалізації Вікі-проектів (Вікіпедія ) і т.і.
Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння викладача, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.
Які саме технології можна використовувати?
- «Livejournal» («живий журнал" або "блог"), де кожен житель планети Інтернет може створити і надалі вести свій публічний живий журнал, в якому він може залишати записи про події в його реальному чи віртуальному житті, про те, які освітні ресурси він використовує і які проблеми вирішує. Кожне повідомлення, опубліковане в блогах, має свою URL-адресу, за якою до повідомлення можна звернутися і залишити свій коментар в мережному щоденнику. Тут можна обговорювати освітні ресурси, проблеми з вивчення певної теми навчального плану, розміщувати додаткові матеріали (лекції, завдання та ін.)
- «Wiki » (« Вікі ») - це своєрідна колекція взаємопов'язаних між собою записів. Це інформаційний осередок для швидкої гіпертекстової взаємодії, в якій розміщується текст (автоматично зберігається як гіпертекст). Суб'єкти навчання мають можливість реалізовувати проекти під певною назвою, самостійно розміщувати та редагувати власні напрацювання, судження, питання.
- «Вікіпедія» - це своєрідна модель гіпертексту, в якій кожен з його учасників має право на редагування інформації.
- « Netvibes » (« Нетвібси ») - віртуальні комп'ютерні робочі столи для суб'єктів навчання , які кожен учень і викладач формує самостійно, виходячи з власних потреб і звичок. Створений користувальницький інтерфейс має особисті налаштування для власного комп'ютера користувача даного сервісу.
- «Delicio» («Делішес», (російський аналог – БобрДобр) - за допомогою даного сервісу можна зберігати закладки на веб-сторінках. Наприклад, вся навчальна група може пройти реєстрацію і колективно зберігати закладки на найцікавіших ресурсах за певною темою, що вивчається з навчальної дисципліни, здійснюючи подорож по Інтернет. Особливо ефективне використання даного сервісу при виконанні проекту, що дозволяє спільно формувати інформаційний вузол.
- «Flickr» («Флікр») - має соціальне призначення і призначений для зберігання і подальшого спільного використання цифрових зображень (фотографії і картинки з досліджуваної теми). Можливо залишати коментарі, ключові слова і спільно використовувати в ході навчального процесу.
- «Youtube» («Ютуб») - також має соціальне значення, передбачає зберігання, перегляд, обговорення цифрових відеофрагментів. Дуже значимий сервіс при організації дослідницької, краєзнавчої роботи, обговоренні методичних аспектів організації навчальної діяльності.
Крім цього, є можливість використовувати сервіси, що базуються на системі протоколів Інтернет (стек протоколів TC /IP : поштові (SMTP, POP3, IMAP4), гіпертекстові (HTTP), телекомунікаційні (Skype), передачі файлів (FTP).
Цікавоє є можливість використовувати різного роду спеціальне програмне забезпечення: програми обміну швидкими повідомленнями (Miranda IM, Jimm, ICQ, QIP, Mail.ru Агент, MSN Messenger, Yahoo, Messenger), організації спілкування відвідувачів веб-сайту (форум , чат).
Аналіз ресурсів та послуг, доступних в Інтернет суб'єктам сучасної освіти (педагогу і учню ), дозволяє визначити дидактичні властивості мережі Інтернет. Послуги Інтернет можна розбити на три групи.
Перша група - інформаційні послуги: рекламна інформація (електронний каталог; анкетування користувачів, електронна пошта (одержання послуги); електронні конференції (знайомство з інформації); електронні газети і ресурси) ; електронні бібліотеки ; журнали; статистика і інш ; інформаційні колекції.
Друга група – інтерактивні послуги. Серед дидактичних властивостей Інтернет звертають на себе увагу технологічні можливості Інтернет, тобто здатність передавати інформацію з певною швидкістю, здатність реалізувати інтерактивність спілкування суб'єктів навчального процесу. Для освітнього процесу важливий діалоговий тип спілкування, який мотивує учнів до обговорення навчальних ситуацій.
Зупинимося на чотирьох Інтернет-технологіях, що надають можливість спілкування суб'єктів навчання на відстані в освітніх установах будь-якого типу, доступні всім користувачам мережі Інтернет:
· Електронна пошта - здатність не тільки передавати інформацію (текст, звук, зображення) на будь-які відстані, але і зберігати структуровану інформацію у провайдера послуги, у відправника і одержувача електронної пошти ; вести базу даних адрес кореспондентів і т.і.
· Skype-технологія – реалізує те саме живе спілкування суб'єктів навчання, що знаходяться на відстані один від одного, без якого навчальний процес не може бути ефективним. Дана технологія дозволяє реалізувати об'єднання додаткових суб'єктів навчання різних навчальних закладів для вивчення певної теми навчального плану.
· Електронні конференції – можуть бути проведені в реальному часі, а також з відстроченим доступом до матеріалів конференції. Дидактичним аспектом є залучення учасників конференції у вільні дискусії, бесіди в режимі реального часу. Можливо також використання в рамках конференції проведення дискусії в письмовому вигляді (ЧАТ , форум).
Третя група – пошукові послуги. Для пошуку інформації в мережі використовуються спеціальні пошукові служби. Зазвичай пошукова служба - це компанія, що має свій сервер, на якому працює якась пошукова система. В даний час у вітчизняних ресурсах діє досить багато пошукових систем. Найбільш поширені з них це: Google, Yandex, Rambler, Meta, Nigma та ін. Пошукові системи щодня каталогізують текстову інформацію, щоб користувачі мережі Інтернет в каталогах пошукових систем могли легко знайти необхідну інформацію.
Четверта група – веб-спільноти на базі сервісів веб 2.0
Серед складових веб 2.0 слід виділити такі явища, як веб-спільноти та соціальні мережі, які є наріжним каменем формування та розвитку інформаційного суспільства. Саме веб-спільноти у різноманітних проявах є необхідною складовою систем електронного урядування, контролю за діями учнів та викладачів, дистанційної освіти, формування енциклопедичних джерел інформації, систем електронного бізнесу, електронних засобів масової інформації, культурних та етнічних осередків у мережі. Віртуальні спільноти є популярним і важливим чинником розвитку інформаційного суспільства, впливають на формування громадської думки, є зручним і ефективним середовищем обміну інформацією, основою систем електронного урядування та дистанційного навчання. Серед існуючих типів віртуальних спільнот увагу привертають віртуальні спільноти на основі веб-форумів, які на відміну від інших типів спільнот характеризуються відкритістю, доступністю та інформативністю.
Віртуальна спільнота, інтернет-спільнота (Virtual community, On-line community) – соціальна група людей, котрі комунікують та взаємодіють через Інтернет за допомогою спеціалізованих сервісів та сайтів у WWW.
1. Пропозиції Google для навчальних закладів
Пропозиції Google для навчальних закладів
Будь-яка людина, що має обліковий запис Google (Google-акаунт), отримує доступ до десятків інструментів і сервісів, за допомогою яких може відправляти й отримувати повідомлення електронною поштою чи в системі обміну миттєвими повідомленнями - чаті; викладати відео в мережу і публікувати свої статті та інші матеріали в блозі; прокладати маршрути на електронних картах і планувати спільну роботу з колегами; створювати власне портфоліо і редагувати разом зі співавторами документи, презентації чи електронні таблиці.
Про сервіси Google часто говорять як про хмарні: щоб почати їх використовувати, не треба встановлювати їх на своєму комп’ютері або розгортати на сервері своєї організації. Для користувача вони доступні через Інтернет. Для того, щоб почати ними користуватися, достатньо зареєструвати власний обліковий запис Google, що надається безкоштовно. Детальніше ознайомитись із сервісами Гугл можна за посиланням https://www.google.com.ua/intl/uk/about/products/
Разом з тим, кожна людина може мати кілька акаунтів, наприклад: один - для особистого спілкування, інший - для професійного спілкування з колегами, партнерами по бізнесу чи наукових дослідженнях. Для цього, наприклад, в браузері Chrome є можливість перемикання між обліковими записами, що дає можливість не плутати особистий і професійний потоки інформації. Підключення до Google Apps якраз і забезпечує всім учасникам освітнього процесу певної установи можливість створення «професійного» акаунта.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання
Вирівнювання тексту
Ширина абзацу