Тема 7. Управління прибутком корпорацій.

Прибуток суб'єкта господарювання відіграє провідну роль у системі управління його фінансами, а тому незмінно привертає значну увагу дослідників із академічних кіл та практиків фінансового менеджменту. Звичайно прибуток розглядається в трьох основних аспектах:

1. прибуток як вираження результату фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та винагорода за підприєм­ницький ризик;

2. прибуток як вираження ефективності управління операцій­ною, інвестиційною та фінансовою діяльністю суб'єкта господа­рювання;

3. прибуток як джерело самофінансування підприємства (при цьому чистий прибуток розглядається як найдешевше джерело фінансування потреби підприємства у капіталі і посідає основне місце у так званій ієрархії фінансування).

Особливості прибутку суб'єкта господарювання за кожним із зазначених напрямів визначають об'єктивну необхідність виділення у фінансовому менеджменті функціонально-організаційного блоку, спрямованого на управління прибутком підприємства з ме­тою формування, підтримання та зростання конкурентоспроможності як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді та забезпечення доходу власників корпоративних прав такого під­приємства. Практичне вирішення завдань управління прибутком тісно переплітається з іншими функціональними блоками фінан­сового менеджменту, зокрема з управлінням грошовими потоками, управлінням інвестиціями, фінансовим плануванням та прогнозу­ванням. Однак реалізація моделі управління прибутком як функціо­нально-організаційного блоку управління фінансами підприємства має принципові особливості, що визначаються насамперед специ­фікою прибутку як об'єкта фінансового менеджменту.

Так, прибуток підприємства являє собою результуючий фі­нансовий показник, що унеможливлює його безпосереднє вико­ристання як прямого об'єкта управління і вимагає формування важелів впливу на величину прибутку через управління фактора­ми його формування та використання. Це дає змогу виділити ряд структурних елементів, які в результаті і формують цілісну систему управління прибутком підприємства.

1. управління прибутком на етапі його формування;

2. управління доходами суб'єкта господарювання;

3. управління витратами суб'єкта господарювання;

4. управління прибутком на етапі його використання.

За таких умов постає питання щодо забезпечення узгодженості прийняття, підтримки та виконання управлінських фінансових рішень за окремими напрямами реалізації управління прибутком підприємства. Організаційне вирішення цієї проблеми здійснюється в рамках обґрунтування мети та завдань управління прибутком суб'єкта господарювання, визначення доцільності викорис­тання тих чи інших методів управління прибутком з метою вирішення поставлених завдань.

Системоутворюючими елементами моделі управління прибутком підприємства є мета та завдання такого управління, від чіткості формулювання яких залежить ефективність як моделі управління прибутком, так і фінансового менеджменту взагалі.

Як уже наголошувалося, у теорії корпоративних фінансів прибуток суб'єкта господарювання розглядається як результат його діяльності та джерело створення ринкової вартості. Виходячи з цього метою управління прибутком підприємства - суб'єкта господарювання можна вважати забезпечення максимізації абсолютної величини чистого прибутку та стабільності його формування у часі. При цьому прибуток (і, відповідно, управління прибутком підприємства) розглядається як джерело створення достатку акціонерів {shareholder value) у формі грошових дивідендних виплат та максимізації ринкової вартості підприємства (його корпоративних прав).

Оскільки прибуток підприємства є результатом його фінансово-господарської діяльності, то об'єктом управління прибутком має розглядатися сукупність фінансових відносин, які виникають у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єкта господарювання з приводу трансформації доходу від зазначених видів діяльності в прибуток підприємства.

Об'єкт управління прибутком підприємства включає:

1. дохід від реалізації продукції, товарів, надання послуг, виконання робіт;

2.  покриття витрат, що включають матеріальні витрати, оплату праці виробничого та управлінського персоналу, покриття амортизаційних відрахувань;

3. сплату податків та інших обов'язкових платежів;

4. покриття процентних платежів за позиками (витрат, пов'язаних з фінансовою діяльністю);

5. формування прибутку до сплати податків;

6. сплату податків, що здійснюється за рахунок прибутку;

7. формування чистого прибутку;

8. виплату грошових дивідендів та тезаврацію прибутку;

9. формування нерозподіленого прибутку.

Серед основних завдань управління прибутком необхідно виділити такі:

1. підтримання конкурентоспроможності підприємства у коро­ткостроковому та довгостроковому періодах;

2. забезпечення зростання абсолютної величини прибутку;

3. забезпечення стабільності формування чистого прибутку, зокрема, збільшенням відносної частки прибутку від основної діяльності;

4.  забезпечення прийнятного рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання;

5.  забезпечення пріоритетного фінансування інвестиційних проектів із позитивним NPV за рахунок внутрішніх джерел, насамперед прибутку;

6. забезпечення оптимальних пропорцій розподілу прибутку шляхом досягнення компромісу між потребами дивідендної політики та політики тезаврації прибутку.

Визначені вище мета та орієнтовний перелік функціональ­них завдань управління прибутком суб'єкта господарювання дає змогу визначити основні вимоги до процесу управління прибутком, що виражаються у принципах побудови моделі управ­ління прибутком та методологічного забезпечення прийняття і підтримки управлінських фінансових рішень. Необхідність адекватного врахування таких вимог у процесі формування моделі управління прибутком підприємства для забезпечення її загальної та часткової ефективності потребує розглянути такі питання.