Лекція 7. Масиви та покажчики

Масив - це послідовність однорідних даних, яка має фіксовану довжину. Цей тип належить до похідних, тому що складається із простих.

Масиви, як і інші змінні, повинні бути описаними. Спеціальних ключових слів нема, тобто відзначається ім'я в прямокутних дужках кількість елементів:

int а[10] float x[100].

         Такий опис може включатися у звичайні змінні char c, d, f[20], де c, d - звичайні символьні змінні. Кожний елемент масиву визначається своїм номером а[2], x[50].
         На відміну, від інших мов, нумерація елементів починається з нуля й закінчується номером N-1, де N - загальна кількість елементів. Тому а[2] - це третій елемент, а x[50] -п'ятдесят перший. Це зроблене тому, що повне ім'я масиву є базовою адресою, яка рівняється адресі першого елемента. Тобто a==&a[0] Адреса другого елемента визначається як базова адреса плюс один &a[1]==a+1 Адреса N- го елемента рівняється базової плюс N-1. Ясно, що зсув по адресах фізичних змінних залежить від типу даних, тобто індекс необхідно помножити на відповідний коефіцієнт типу (для char це буде 1, для int 2, float 4 і т.д.). Тому, така система нумерації спрощує адресацію елементів масиву.
         У деяких випадках можна не відзначати кількість елементів масиву, наприклад int arr[]. Відповідний розмір визначає сам компілятор. Як і інші змінні масиви зв'язуються з відповідним класом пам'яті. Як і інші змінні масиви пов’язуються з відповідним класом пам'яті. Тому якщо масив відноситься до автоматичного, то його необхідно описувати в блоці. Коли масив є зовнішній і був описаний раніше, то в блоці його можна не описувати.