ТЕМА 3. Автоматизація та інтелектуальні технології краплинного зрошення

Автоматизація краплинного зрошення передбачає передачу технічній системі частини операцій, які раніше виконувалися оператором. Залежно від рівня технологічного оснащення можна виділити ручне, автоматизоване та інтелектуальне управління.

За ручного управління рішення щодо початку, тривалості та завершення поливу приймає оператор на основі власних спостережень, результатів вимірювань та агрономічного досвіду. Такий підхід характеризується значною залежністю від регулярності спостережень і суб'єктивності ухвалення рішень.

Автоматизоване управління передбачає використання датчиків, контролерів і виконавчих механізмів. Наприклад, датчик вологості ґрунту може передавати інформацію контролеру, який у разі зниження вологості нижче заданого порога формує команду на відкриття клапана та запуск насоса. У цьому випадку система самостійно виконує заздалегідь визначений алгоритм.

Інтелектуальне управління передбачає використання ширшого набору даних та адаптивних алгоритмів ухвалення рішень. Окрім вологості ґрунту, можуть враховуватися температура та відносна вологість повітря, сонячна радіація, опади, швидкість вітру, фаза розвитку культури, попередні поливи, прогнозовані метеорологічні умови, а також параметри функціонування зрошувальної мережі.

Таким чином, принципова відмінність між автоматизацією та інтелектуальним управлінням полягає в характері ухвалення рішень. Автоматизована система переважно виконує задане правило, тоді як інтелектуальна система використовує сукупність даних для адаптивного ухвалення рішень.

У контексті точного землеробства це дає змогу перейти від фіксованого режиму поливу до диференційованого управління водоподачею відповідно до фактичного та прогнозованого водного стану ґрунтово-рослинної системи.

Метою автоматизації та інтелектуалізації зрошення є не максимізація об'єму поданої води, а забезпечення оптимального водного режиму кореневмісного шару ґрунту за раціонального використання водних й енергетичних ресурсів.