Тема 11. Значення цифрових платформ та управління ризиками у агропроєктах.

Місце культури в сівозміні. Правильне розміщення сої в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки попередженню хвороб і пошкодженню шкідниками, зниженню забур’яненості поля, але й покращанню водно-фізичного режиму ґрунту, більш раціональному використанню поживних речовин. Кращими попередниками для сої є: озима пшениця, озимий ячмінь, ярі колосові, кукурудза на силос, зерно і зелений корм, під які не вносили гербіциди триазинової групи. У польовій сівозміні на попереднє місце сою повертають через 3–4 роки. Сою можна висівати у сівозмінах з короткою ротацією. Досить продуктивною є ланка сівозміни ”кукурудза–соя” у співвідношенні 1:2 та 1:3.

Обробіток ґрунту. Він повинен бути диференційований залежно від попередника, вологозабезпечення, забур’яненості поля та його рельєфу.

Навесні при достиганні ґрунту обробіток проводять диференційовано з урахуванням стану поля та погодних умов, що складаються. Як правило, він включає в себе боронування та вирівнювання поля, яке проводять під кутом до напрямку оранки, внесення гербіцидів і передпосівної культивації.

Удобрення. З-поміж  зернобобових культур соя досить вимоглива до вмісту в ґрунті поживних речовин і особливо азоту, хоча ефективність внесених добрив під сою, в першу чергу залежить від агрохімічних показників ґрунту, вологозабезпеченості, сорту тощо. Тому при застосуванні добрив необхідний диференційований підхід.

Незважаючи на здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті (60–70 %) за рахунок біологічної фіксації з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив.

Сівба. Основним критерієм настання оптимального строку сівби сої є стійке прогрівання верхнього шару ґрунту. У більшості регіонів України сою починають висівати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до +10°С і встановиться стійка середньодобова температура +10…+12°С.

Обов’язковим агрозаходом, який на 10–15 % підвищує урожайність насіння сої є передпосівна інокуляція насіння. У день сівби його обробляють високоселективними бактеріальними препаратами, зокрема ризогуміном, ризоторфіном, ризоаргіном, ризобофітом та ін., де в одному грамі препарату міститься не менше 2,5 млрд активних бульбочкових бактерій. Особливо це важливо на тих ґрунтах, де сою вирощують вперше, або тривалий час не вирощували.

Догляд за посівами. Для зменшення кількості бур’янів на посівах сої, необхідне внесення ґрунтових гербіцидів (до посіву, після посіву, або до появи сходів), які стримують появу бур’янів на перших етапах росту і розвитку сої.

Шкоди посівам сої завдають павутинний кліщ, акацієва вогнівка та соєва плодожерка.

Збирання врожаю. Сою збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості при вологості зерна 14–16%.

Висота зрізу рослин не повинна перевищувати 6–8 см. Втрати зерна збільшуються, якщо посіви зріджені, проведені із запізненням. Оптимальна швидкість при збиранні 3–4 км/год.