Тема 13. Управління проєктними ризиками в агрономії..

Попередники. Кращі попередники ріпаку озимого – чорний і зайнятий пар, зернові бобові культури, злаково-бобові суміші на зелений корм. Ріпак озимий  є добрим попередником для озимих і ярих зернових, кукурудзи і проміжних кормових та сидеральних культур.

Обробіток ґрунту після зайнятих парів і рано зібраних попередників включає лущення, оранку і обробіток по типу напівпару.

Удобрення. За умов достатньо доброго розвитку рiпак використовує до фази стеблування близько 120–140 кг/га азоту, а до цвiтiння – 200–220 кг/га. Але потрiбно враховувати те, що рiпак – єдина озима культура, яка може накопичувати нiтрати в тiй самiй кiлькостi в коренях та листках. Таким чином один гектар добре розвинених посiвів ріпаку озимого поглинає до 80 кг азоту перед входом у зиму, в той час як нормально розвиненi посiви пшеницi озимої – лише 20 кг.

Для гарантованого отримання високого врожаю ріпаку озимого (4–5 т/га), крім уже традиційних азотних, фосфорних, калійних, кальцієвих добрив, необхідно вносити добрива з вмістом сірки, магнію, бору, марганцю, цинку, заліза, молібдену та інших мікроелементів.

Сівба. Високі та якісні врожаї ріпаку можна одержати лише за вчасної та якісної сівби, оптимальних нормах висіву обробленого протруйниками насіння з дотриманням рекомендованої глибини загортання.

Строк сівби ріпаку озимого слід вибрати з таким розрахунком, щоб до початку зими рослини сформували 6–8 розеткових листків, висота точки росту рослин знаходилась не вище 1,0–1,5 см над поверхнею ґрунту, коренева система проникала в ґрунт на глибину 50–100 см і більше, а діаметр кореневої шийки дорівнював 8–12 мм.

Оптимальна норма висіву насіння ріпаку озимого становить для гібридів 0,6–0,8, а сортів 0,8–1,0 млн. схожих насінин на 1 га (3,5–5,0 кг/га).

Догляд за посівами. Після сівби ріпаку поле коткують, особливо за посушливої погоди. Обов’язковою є своєчасний захист посівів ріпаку від падалиці зернових (попередника), оскільки ріпак не є конкурентним до неї, сильно пригнічується та відстає в рості.

При поновленні вегетації ріпаку озимого навесні слід забезпечити збалансоване мінеральне живлення рослин, а також 1–2 разову їх обробку одним із препаратів із ретардантними властивостями для затримки фази стеблування рослин та досягнення якомога більшого їх гілкування у пізніші фази розвитку.

Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одним із найкритичніших. Швидке наростання позитивних температур може призвести до скорочення міжфазних періодів культури, тому обов’язковим є ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Збирання. Ріпак достигає нерівномірно, стручки схильні до розтріскування, що призводить до значних втрат насіння. Збирають ріпак як прямим комбайнуванням так і роздільно.