відображення дійсності у формах, пов’язаних
(прямо чи опосередковано) з практичною діяльністю. Можлива лише
як суспільне явище, існує на основі мови. Феноменологія розглядає
С. як потік актів (сприймання, пригадування, міркування та
ін.), спрямовані на певні
предмети (інтенціональність) і певним чином організовані
часовим потоком свідомості.