Резистентність (лат. resistentia стійкість, пружність)
- стан, при якому умови організму тварини по яких-небудь причинах не є відповідними або не забезпечують впровадження і повноцінної життєдіяльності патогенного мікроорганізму, інфекція не може відбутися або не розвивається в повній мірі. Зумовлюється неімунологічними факторами, бар’єрами і механізмами анатомо-фізіологічної природи. Найбільш виражена в цьому відношенні природжена, спадкова стійкість, властива видам тварин і звана тому видовою несприйнятливістю до інфекційних хвороб. Найбільш типові приклади: стійкість ссавців до хвороб Марека і Ньюкасла, однокопитних до ящуру. Синонім: конституціональний імунітет.
— природна неспецифічна стійкість до дії подразника, у тому числі і патогенних мікробів. Її ступінь залежить від виду, породи, віку, конституції тварини, фізіологічного стану організму. Р. пов’язують із захисними реакціями загального характеру. Вона різко знижується при перевтомі, голодуванні, перегріві або простуді, а також під впливом іонізуючої радіації.
