Термінологічний словник

один з двох слов’янських алфавітів (другий – глаголиця), який було утворено на основі грецької абетки на рубежі ІХ – Х ст. і названо на честь Кирила – визначного просвітника і місіонера християнства. Кирилиця нараховувала 43 літери, які мали не лише фонетичне, а й числове значення. Представляла собою південнослов’янський мовний діалект. Нею написані всі відомі твори ХІ та інших століть.