(лат. humanus—людяний) — 1) ідейний напрям у культурі
Відродження, який обстоював право на існування
незалежної від релігії світської культури; 2)
риса світогляду,
яка в розумінні людини виходить з
«вічних цінностей» і «природних прав». Г. долає
національні, расові, релігійні та соціальні
обмеженості у ставленні до людини.
