філософська категорія, яка характеризує обмеженість речей і
процесів; протяжність, яка почалась і закінчилась. Конечне
діалектично пов’язане з безкінечним: містить безкінечність
(його можна ділити до безкінечності) і, навпаки, безкінечне складається
з конечного.
