напрям в історичному розвитку філософії, який вважає матерію
першоосновою всього сущого, намагається пояснити всі явища і
процеси через матеріальні причини. Протистоїть ідеалізму і
релігії. М. був притаманний давньогрецьким філософам
(Демокріт), Просвітництву XVII— XVIII ст. (Дідро, Ламетрі),
Марксу.