(лат. civilis — громадянський) — в широкому розумінні — те ж,
що й культура; у вужчому — певний рівень розвитку культури,
який передбачає наявність державності, письма, техніки тощо.
Представники «філософії життя» (Шпенглер) Ц. тлумачили як
раціональні здобутки культури (бюрократію, науку, техніку), що
легко передаються від народу до народу і є свідченням занепаду
культури.