Термінологічний словник Глосарій

 — фракція глобулінів кров’яної плазми (з нею переважно пов’язані антитіла), що володіє якнайменшою електрофоретичною рухливістю.

 — розчинення еритроцитів з виділенням гемоглобіну в навколишнє середовище.

— пов’язаний з виникненням кровотеч і утворенням крововиливів (геморрагій).

 — розповсюдження патологічного процесу з первинного локального (обмеженого) вогнища по всьому організму.

 — сукупність хромосомних спадкових факторів, що передаються від батьківської особини до дочірньої, є у еукаріотів гаплоїдний набір хромосом. При заплідненні відбувається об’єднання батьківських і материнських Г. У вірусів Г. зосереджений в нуклеїновій кислоті.

 — різке посилення реактивності організму, що виражається посиленням і прискоренням загальних і місцевих реакцій на алерген.

— підвищена чутливість до поверхневих роздратувань, пов’язана з посиленням збудливості закінчень чутливих нервів. Г. зовнішніх покривів характерна для деяких інфекційних хвороб (сказ, хвороба Тешена, правець)

— зайві мимовільні рухи, що виявляються при органічних і функціональних ураженнях нервової системи. Г. служить клінічною ознакою інфекційного енцефаломієліту коней і ін. хвороб, пов’язаних з ураженням ЦНС.

— збільшення об’єму органу або тканини внаслідок надмірного розмноження їх структурних елементів.

 — патологічне ослаблення реактивності організму, що виражається ослабленням і уповільненням загальних і місцевих реакцій на надходження (введення) алергену.

— зникнення або зменшення чутливості організму до парентерального введення чужорідного білка.

— тварини, одержувані шляхом гістеректомії і вирощувані в особливих умовах, повністю вільні від мікрофлори або є носіями лише певних видів мікроорганізмів. Широко застосовуються в мікробіол., імунологічних і ін. дослідженнях, у виробництві вакцин і сироваток. Див. ВЗІХ-тварини.

— російська народна назва літаючих двокрилих комах (комарі, мошки, ґедзі, мокреці і москіти), що смокчуть кров у людей і тварин.

 — відносна динамічна постійність складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму.

 — імунітет після первинної імунізації відповідним антигеном, на фоні якого проводиться повторна імунізація тварин, продуцентів гіперімунних сироваток.

 - хвороби, збудники яких (в основному, спороутворюючі мікроорганізми) довгий час зберігаються в ґрунті і передаються через нього. До них відносяться багато сапронозів (23). Найбільш типові приклади: ранові клострідіози, бешиха, сибірка.