Термінологічний словник Глосарій

 — повсюдне знищення збудника певної інфекційної або інвазійної хвороби, що досягається цілеспрямованим послідовним проведенням комплексу активних заходів — лікувальних, профілактичних, санітарних, організаційних і т.п.

 — знешкодження отруйних речовин в організмі тварини за рахунок фіз-хім. ферментативних механізмів, що обумовлюють постійність внутрішнього середовища.

 — підрозділ ветеринарної служби, що виконує роботи з дезінфекції, дезінсекції і дератизації тваринницьких або ін. об’єктів.

 — стаціонарні або пересувні споруди, що служать для дезінфекції і дезінсекції одягу обслуговуючого персоналу, збруї, інвентарю, предметів догляду за тваринами. Ефект досягається за допомогою хім. або фіз. засобів.

— знезараження, знищення вірусів, рикетсій, бактерій, грибів, найпростіших на об’єктах зовнішнього середовища і поверхні тіла тварин. Д. — істотна ланка комплексу протиепізоотичних заходів.

— усунення або ослаблення неприємних (смердючих) запахів шляхом поглинання або руйнування пахучими речовинами, припинення процесів їх утворення (напр., гниття). Має санітарне і гігієнічне значення.

— пригнічений стан. Клінічна ознака багатьох інфекційних хвороб.

— винищування шкідливих гризунів (щурів, мишей і ін.) — носіїв і розповсюджувачів збудників хвороб

— хвороби шкіри і її похідних, що викликаються патогенними грибами

— Див. Гіпосенсибілізація, Алергія, Анафілаксія.

— руйнування, знищення.

 — коротке наукове визначення, що відображає істотні ознаки предмету або явища, тлумачення слова.

 — її гест вен паю середовище існування патогенного мікроба — організм зараженої тварини, в якій збудник інфекційної хвороби не лише зберігається, розмножується, але і виділяється з нею в зовнішнє середовище або безпосередньо передається іншій сприйнятливій тварині

— розсіювання, розповсюдження збудників патологічного процесу в одному або багатьох органах. Д. є передумовою генералізації процесу і відбувається гематогенно, лімфогенно, по зіткненню, по продовженню.

— розлад, порушення рухів у хворої тварини.

— ветеринарне систематичне спостереження за станом здоров’я тварин з метою своєчасного виявлення хворих і проведення профілактичних або лікувальних заходів.

— якісне порушення відправлень, розлад функцій переважно якісного характеру, напр., порушення нюху.

 — поширений, не має певних меж.

 — висновок про хворобу (по прийнятій термінології) і стан хворого на підставі результатів різносторонніх досліджень.

— діагноз поставлений шляхом виключення інших хвороб, що перебігають зі схожими ознаками.

— діагноз поставлений шляхом виключення інших хвороб, що перебігають зі схожими ознаками.

 — діагноз, поставлений шляхом вивчення матеріалів, що характеризують хворобу, що закінчилася, анамнезу і виявлення специфічних антитіл у перехворілої тварини.

 — один з основних механізмів кровотечі — вихід плазми, лейкоцитів і еритроцитів в оточуючі тканини через морфологічно незмінні стінки капілярів і дрібних вен. При цьому кров не згортається і просочує тканини.

 — розлад діяльності кишечника, що супроводжується появою частих і рідких випорожнювань. Є клінічною ознакою вірусної діареї і чуми ВРХ, паратуберкульозу, хвороби Найробі, колібактеріозу і ін.

— ссавці і птахи, приручені і які розводяться людиною. Див. Сільськогосподарські тварини.

 — 1) тварина (продуцент), у якої беруть кров (для приготування гл. ч. сироваток) і органи (для трансплантацій, приготування культур клітин): 2) інфікований індивід хребетного, здатний виділяти збудника в зовнішнє середовище в кількості, достатній для зараження ін. особин, або передавати збудника кровоссальному переноснику.