Термінологічний словник Глосарій

 — прогрівання матеріалу, що обеззаражується, при 65 - 98°С протягом декількох хвилин з подальшим швидким охолоджуванням до 10 - 11°С. При цьому гинуть лише вегетативні форми бактерій і віруси. Швидке охолодження матеріалу має на меті запобігти проростанню спор. П. використовують для знезараженнямолока і ін. харчових продуктів.

 - в самому загальному визначенні це хвороботворність, здатність викликати різні захворювання; ознака, властива багатьом факторам і агентам хімічної, фізичної, біологічної, патофізіологічної природи (отруєння, опіки, травми, зараження, обмінні порушення). Патогенність збудників заразних хвороб - здатність викликати специфічні патологічні процеси своєю фізичною присутністю і впливом (гельмінти, членистоногі), виснаженням або руйнуванням життєво важливих речовин і субстратів (кровопаразити, віруси), прямим впливом токсичних метаболітів (бактерії), перекрученням або придушенням нормальних функцій систем організму (збудники геморагічних лихоманок, імунодефіцитів). Це визначення торкається рівня інфекційного процесу, тобто взаємодії збудник + сприйнятливий організм. Патогенність - видова властивість збудника, здатність викликати певну заразну хворобу, систематична передумова нозологічної самостійності останньої. Слово патогенний правомірно вживати в поєднанні патогенний мікроорганізм, але воно неприйнятно в поєднанні з поняттями більш низького, внутрішньовидового рангу - штам, варіант, ізолят. Разом з тим в екологічному уявленні патогенність - головний механізм негативного впливу популяції паразита на популяцію хазяїна, важливий атрибут функціонування і саморегуляції паразитарних систем. Це знаходить відображення в закономірних фазовий переходах міри патогенності збудників від високої до низької в циклі епізоотія - міжепізоотичний період в повній відповідності до принципу раптового підвищення патогенності при епізоотичному поширенні паразитів на нових територіях або в незахищених популяціях сприйнятливих тварин і правилу посилення інтеграції біосистем в збалансованих паразитарних системах міжепізоотичного періоду. Звідси витікає важлива теза - не всякий патоген - паразит, але всякий паразит - патоген.

 — хворобливе явище в його розвитку, що часто включає різні поєднання патологічних (гіпертрофія, некроз і ін.) і захисно-пристосовних (запалення, лихоманка) реакцій організму; прогресивний розвиток хвороби. Див. Процес.

— хвороба протікає короткочасно, в легкій формі, без прояву деяких (нерідко основних) симптомів.

 — термін, що вживається в зарубіжній літературі, тривале перебування збудників в організмі тварин і людини, яке може викликати розвиток захворювання. Див. Мікробоносійство.

— дрібноплямисті і точкові капілярні крововиливи.

— вапнування (окаменіння).

 — множинність, напр., множинність типів збудників в межах одного виду (вірус ящуру).

 — штучний субстрат, що є збалансованою сумішшю поживних речовин в концентраціях і поєднаннях, необхідних для росту мікроорганізмів або клітин вищих організмів.