Термінологічний словник Глосарій

 — тварини, в організмі яких відсутні всі відомі мікроби. Вживається як синонім «стерильні тварини», «гнотобіоти». Т. б. використовуються в наукових дослідженнях для створення стад тварин, вільних від специфічної патогенної мікрофлори, отримання особливо чистих сироваток.

 — тварини, що мають неясні симптоми хвороби або підвищену температуру тіла.

 — тварини, що містилися разом з хворими (носіями збудника інфекції) або що стикалися з тим чи іншим чинником передачі збудника.

 — несправжні хворобливі позиви до випорожнення або сечовипускання.

 — сукупність заходів, направлених на усунення причини хвороби (шляхом дії на збудника інфекції) і нормалізацію функцій організму.

- заразні хвороби диких тварин.

— кінцеві стадії життя, пограничний стан між життям і смертю.

 — якнайменша кількість вірусвмісного матеріалу, що викликає захворювання тварини або цитопатичнийефект на клітинах культури тканини. При титруванні вірусу на тваринах за одиницю приймають його якнайменшу кількість, яка викликає загибель 50% узятих для досліду тварин. Цю одиницю називають 50%-вою летальною дозою — ЛД50 (див.), на курячих ембріонах — ІД50 (див.), на культурах — ЦПД30 (див.) і БОД (див.). При титруванні вірусу в реакції гемаглютинації за титр приймають найбільше розведення, при якому ще спостерігається аглютинація еритроцитів не менше ніж на два хрести (одна одиниця, що аглютинує).

— мимовільні швидкі скорочення м’язів, що повторюються стереотипно.

— своєрідні морфологічні утворення, що знаходяться в цитоплазмі або ядрах клітини певних тканин при деяких вірусних інфекціях До них відносяться тільця Бабеша - Негрі при сказі, тільця Боллінгера при віспі птахів і т.д. Виявлення внутріклітинних Т. в. має діагностичне значення.

— подрібнена стерилізація. Матеріали при 56 - 57°С прогрівають по 30 - 60 хв. протягом декількох днів.

— стан організму, при якому збудники хвороби розмножуються лише в місці попадання, а патогенну дію надають їх екзотоксини, що поступають в кров. Т. типова для правця, інфекційного ентеротоксемії, брадзоту.

— інфекція, в основі розвитку якої лежить дія токсинів, що виробляються відповідним збудником (ботулізм, правець).

— отруйні продукти метаболізму мікроорганізмів деяких рослин і тварин, у тому числі бактерійної природи.

— специфічний стан організму, що характеризується нездатністю відповідати синтезом антитіл на введення певного антигену. Т. і. може бути викликана введенням дуже великих доз антигену (толерантність зони надмірності) або багатократним надходженням менших кількостей антигену, чим це необхідно для імунної відповіді (толерантність зони недостатності). Толерантність легко виникає у імунонезрілих особин, тобто у плодів або тварин у стадії народження, але її можна індукувати в зрілому організмі застосуванням імунодепресивних заходів (рентгенопромінення, введення циклофосфаміду), а також тимектомії (хірургічне видалення виличної залози) у фазі народження.

— судоми з тривалим скороченням м’язів.

 - хвороби, збудники яких передаються живими векторами - живими членистоногими переносниками (кровосисними комахами і кліщами). Приклади: кровопаразитарні інфекції (протозоози), бореліоз Лайми, американський енцефаліт коней, лихоманка долини Ріфт.

— хвороби, що передаються лише за участю живих переносників — кровоссальних комах і кліщів (катаральна лихоманка овець, гідроперикардит і ін.).

- передача і розповсюдження збудника заразної хвороби від джерела сприйнятливому організму в епізоотичному процесі. Це невід’ємний атрибут будь-якої заразної хвороби, що визначає її заразливість. Можливі напрями і механізми трансмісії - (1) горизонтальна при прямому, безпосередньому контакті з джерелом збудника і в його присутності (контагіозні інфекції (100)), (2) горизонтальна при непрямому контакті, опосередкованому живими або неживими векторами, наприклад, живими переносниками, кормами, водою, повітрям і т.п. і роз’єднанні, таким чином, у часі і просторі джерела збудника і сприйнятливого організму (комарині, кліщові, кормові, повітряно-краплинні, повітряно-пилові і т.п. інфекції), і (3) вертикальна від матері потомству, також при свого роду безпосередньому контакті (конгенітальні, або природжені інфекції). Тип трансмісії збудника відображає основну рушійну силу виникнення і розповсюдження хвороби. У англомовній літературі вживаються позначення food-born, water-born, tick- born, rodent-born і т.п. хвороби, в прямому перекладі що проводяться їжею, водою, кліщами, гризунами, а в нашому розумінні харчові, водні, кліщові, гризунові інфекції.

 — передача збудників трансмісивних інфекцій (інвазій) через яйця зараженої самки переносника особинам його наступної генерації (покоління).

— мимовільно виникаюче тремтіння м’язів.

— судомне стиснення щелеп, напр., при правці, менінгітах і ін.

 — здатність вірусу адсорбуватися і репродукуватися в клітинах суворо певних тканин, залежна від відповідності вірусних рецепторів рецепторам клітинним.

— дослідження тварин на туберкульоз алергічним методом за допомогою туберкуліну.