Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

В

Великі соціальні групи

(мікросоціальні спільноти) — довготривалі, ста­лі спільноти людей, що існують у масштабах усього суспільства - класи, етнічні спільноти, страти.





Верифікація

у неопозитивізмі операція, за допомогою якої встанов­люють осмисленість висловлювання. Полягає у зведенні висловлювань до чуттєвих фактів. Неопозитивісти прийшли до висновку, що релігійні та філо­софські твердження, на відміну від наукових, не підлягають верифікації. Поппер розвинув принцип В. до фальсифікації.





Відчуження

стан напруги, ворожості щодо суб’єктивного і об’єктив­ного, духовного і матеріального, розумного і стихійного, особистого і сус­пільного. У загальному значенні — це відношення між творцем і творінням, яке збунтувалось і живе власним життям, нав’язуючи свою логіку творцю; термін широко вживався в німецькій класичній філософії (Фіхте, Гегель, Фейєрбах) і марксизмі.



Відчуття

відображення у свідомості людини певних сторін, якостей предметів, які безпосередньо діють на органи чуття.



Віра

не обгрунтоване розумом прийняття існування чогось (Бога, до­лі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об’єктів) за істину та дії, що відповідають цим прийняттям.



Волюнтаризм

(лат. voluntahus — залежність від волі) — течія в метафі­зиці (і психології), яка в основу світових процесів (і психологічного життя лю­дини) ставить волю як ірраціональне, тобто несвідоме начало. Найвідоміші представники — Шопенгауер, Ніцше, які проголосили основою всіх явищ світу і людського життя волю.




Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла