Версія для друку

Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка:  1  2  (Далі)
  Все

Д

Дао

одне з основних понять китайської філософії, означає першо­причину, що породжує речі, шлях, долю, пустоту.



Даосизм

філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані не волі неба, а загальному божественному законові дао.


Дедукція

(лат. cfeduct/o — виводжу) — метод пізнання, в основі якого рух думки від загального до одиничного.


Деїзм

(лат. deus — Бог) — філософське вчення, згідно з яким Бог ство­рив світ, дав першопоштовх і надалі не втручається у справи.


Декадентство

(франц. decadence, пізн. лат. decadentia — занепад) — загальна назва настроїв безнадії; несприйняття життя, індивідуалізму.


Державний суверенітет

верховенство, незалежність, повнота, за­гальність і винятковість влади держави, що грунтується на принципі права.


Детермінізм

(лат. determinans — той, що визначає, обмежує) — пояс­нення явищ на основі причинної зумовленості. Принцип Д. є провідним у науці та матеріалістичній філософії.


Дефініція

(лат. definitio — визначаю) — визначення поняття через під­ведення під ширше (родове) поняття і вказівку видових особливостей. На­приклад, «береза — дерево з білою корою».


Дилема

(грец. dilemma — подвійний засновок) — судження за принци­пом або… або.


Дискретність

(лат. discretus — перервність) — розподільність, перервність.


Сторінка:  1  2  (Далі)
  Все


Accessibility
Скинути все

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла