Термінологічний словник

прилад для вимірювання кількості тепла, що її виділяє або вбирає тіло. Застосовується як основний прилад в калориметрії — сукупності методів вимірювання теплових ефектів, які супроводять різні хімічні, фізичні та біологічні процеси. Перший льодовий калориметр створений Дж. Блеком у середині XVIII століття. Будь-який калориметр оснащений інструментом для вимірювання температури (ртутний термометр, термометр опору, термопара або термобатарея, оптичний пірометр тощо), електричним нагрівачем та оточений оболонкою для регулювання теплообміну з навколишнім середовищем. Залежно від характеру теплообміну розрізняють ізотермічні, адіабатичні та теплопровідні К. Діапазон температур в сучасних калориметрів становить 0,1÷3500 К, значення кількості тепла — від 10-5 до декількох тисяч Дж, точність досягає 10-2%. Тривалість досліджуваних процесів — від часток секунди до десятків діб

(також серводвигун, сервомеханізм) — це пристрій в системах автоматичного регулювання або дистанційного керування, що за рахунок енергії допоміжного джерела здійснює механічне переміщення регулюючого органу відповідно до отримуваних від системи керування сигналів. Тобто, міняється положення регулюючого органа (важеля, кнопки, перемикача) — потік матеріалу або енергії, що поступає на об'єкт дії, міняється і в результаті виконується дія на робочі машини або механізми, змінюється стан робочого об'єкта.

відношення зміни кута при обертанні до відрізку часу, за який ця зміна відбулася.