Термінологічний словник

Менеджер (англ. Manager - manage - управляти) - найманий керівник, фахівець з менеджменту.

Менеджмент - 1) управління в господарській сфері діяльності; 2) сукупність функцій планування, організації, мотивації, контролю, необхідних для реалізації будь-якої діяльності на тому чи іншому ієрархічному рівні «ринкової» економіки; 3) управління економікою, виробництвом, персоналом, ресурсами тощо в умовах демократичного ринку.

Метод розробки управлінського рішення – спосіб практичної та теоретичної дії людини, направленої на досягнення мети. Існують різноманітні методи, у тому числі: аналогії, інверсії, мозкової атаки, морфологічного аналізу, фантазії.

Метод управління –  спосіб дії на людину та групу, яка  визначається вибором та використанням діючих важелів й урахуванням їх ролі у діяльності людини.

Місія організації - мета, що викликає у членів організації станспрямованості до чогось. Формулювання місії - відповідь на питання: чому організація (або людина) робить те, що вона (або він) робить? Це щось більше, ніж визначення ролі організації. Місія інформує членів організації, що очікує суспільство від організації і що організація очікує від своїх членів

Модель мотивації – уявний або описаний менеджером зразок процесу мотивування діяльності людини. Оскільки діяльність є предметом мотивування, важливо уміти виділяти ті фактори, які можуть розглядатися як пріоритетні в мотивуванні.

Мотивація – 1) це процес стимулювання окремих працівників або колективів до ефективної трудової діяльності, спрямованої на досягнення мети організації та її підрозділів за допомогою різних стимулів; 2) в економічній науці одна з функцій управління; вибір відповідних методів управління та створення умов, при яких мотиви виконавців сприятимуть досягненню загальних цілей організації. Мотивація визначається двома основними факторами - системою винагороди і умов праці, що склалася в даній організації, і індивідуальними здібностями керівника (стилем керівництва).