Версія для друку

Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

О

Об’єкт

те, що пізнається (природа, суспільство, людина тощо).


Об’єктивний ідеалізм

філософська система, згідно з якою першоос­новою світу є духовна субстанція. Ця субстанція існує об’єктивно, незалеж­но від суб’єкта. Представниками О. і. є Платан, Гегель, неотомісти


Об’єктивність

 відтворення об’єкта за його власною мірою (вимірю­вання твердості, теплоти об’єкта, тощо за певними еталонами). Характери­зує відношення суб’єкта до об’єкта.


Онтологія

(грец. ontos — єство і logos — слово, вчення) — вчення про першооснови буття.


Операціоналізм

вчення, згідно з яким значення понять зводяться до сукупності операцій, за допомогою яких воно було сформоване. Автор його — професор Гарвардського університету Персі-Вільям Бріджмен.


Опис

етап наукового пізнання, який полягає у фіксації даних експе­рименту, спостереження мовою науки. Розрізняють емпіричне й теоретичне (напр., математичне) описування явищ.


Оцінка

ставлення людини (суспільства) до суспільних норм і цінностей, яке полягає в схваленні чи осуді їх, а також в субординації їх за важливістю.


Очевидність

вихідний принцип деяких філософських систем (Декарт, Гуссерль), який полягає в прийнятті певних істин за безумовні та безсумнів­ні, побудові на них усієї системи філософії. За Гегелем, будь-яке знання є безпосереднім (очевидним) і опосередкованим.



Accessibility
Скинути все

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла