Глосарій курсу Філософія

(лат. rationalis — розумний) — філософський напрям, який визнає центральну роль в аналізі розуму, мислення.

(лат. reductio—відсування назад, повернення до колишнього ста­ну) — дії, процеси, які призводять до спрощення структури будь-якого об’єкта.

система (сукупність) релігійних ідей, понять, принципів, міркувань, аргументацій, концепцій, сенсом і значенням яких є здебільшого віра в надприродне.

(лат. cultus — поклоніння) — один із основних елемен­тів релігійного комплексу, система дій і засобів впливу на надприродне.

об’єднання послідовників певного віросповідан­ня, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення та культу, системою організаційних принципів, правил і ролей.

(лат. relativus — відносний) — підхід, який абсолютизує мін­ливість, суб’єктивність істини. Притаманний суб’єктивістським напрямам фі­лософії (софісти, сенсуалісти-суб’єктивісти).

(лат. reflexio — вигин, відображення) — акт пізнання, пред­метом якого є пізнавальна діяльність свідомості, «Я». Пізнання можна дослі­джувати через результати — зміну наукових ідей, теорій — об’єктивний ме­тод, або через аналіз суб’єктивної діяльності пізнання — рефлексія. В цьому розумінні використовується Декартом, Локком, Гуссерлем.