Словник

пов’язаний з мінливістю ціни (норми прибутку) окремого активу, що викликана загальноринковим коливанням цін. А тому його ще називають ринковим ризиком. Причиною виникнення його є зовнішні події, що впливають на весь ринок: зміна відсоткових ставок, економічний спад, падіння загальноринкових цін, інфляція, політичні кризи, зокрема війни, тощо.

(з англ. «cost, insurance, freight») – вид торгівельної угоди в міжнародній торгівлі. При продажу товару на умовах СІФ продавець зобов’язаний доставити вантаж у порт відвантаження, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж і оплатити фрахт, застрахувати вантаж від морських ризиків на весь час перевезення до здачі його перевізником покупцю і вислати покупцю всі необхідні документи про відправлення.

обставини в соціально-політичній сфері, що можуть спровокувати подію ризику для туриста (внутрішні конфлікти, тероризм, криміногенна ситуація).

суб’єкт ризику, учасник ринкових відносин, який на відносно короткий період вкладає свої або позикові кошти в операції купівлі-продажу (тим самим здійснюючи рольове страхування зміни ціни) активу. Спекулянт аналізує операції з оцінкою прогнозованих параметрів: витрати, дохід, ліквідність, безпека. Спекулянт готовий йти на певний підвищений ризик заради можливої реальної вигоди. Він використовує компенсуючу (винагороджувальну) функцію ризику. В результаті низки здійснених за певний період актів купівлі-продажу спекулянт в основному має певний прибуток.

характеризується тим, що може нести в собі як втрати, так і додатковий прибуток для підприємця відносно очікуваного результату. Причинами спекулятивних ризиків можуть бути зміна кон’юнктури ринку, зміна курсів валют, зміна податкового законодавства і т. д.

це інвестор, власник великого пакету звичайних (голосуючих) акцій, що використовує його для участі в управлінні емітентом, висування своїх представників до ради директорів. Його представники в раді директорів беруть участь і відстоюють інтереси такого інвестора в стратегічному, перспективному, поточному, оперативному управлінні емітентом.

це методи, які будуть використані для зниження наслідків або ймовірності ідентифікованих ризиків. Існує чотири типові стратегії реагування на появу негативних ризиків: ухилення, передача, прийняття і зниження.

юридична особа, яка має ліцензію на здійснення страхової діяльності, бере на себе за договором страхування за певну винагороду (страхова премія) зобов’язання відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено угоду страхування (вигодонабувачу), збитки, що виникли в результаті настання страхових випадків, окреслених у договорі.

це юридична особа або дієздатна фізична особа, яка уклала зі страховиком договір страхування або є страхувальником за законом.

стратегія реагування на ризик шляхом передачі ризику, що являє собою сукупність економічних відносин між його учасниками на основі формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду і використання його для відшкодування збитку і виплати страхових сум.