Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Т

Телеологія

(грец. telos — ціль і logos — слово, вчення) — вчення про мету, доцільність, згідно з яким все для чогось призначене, має свою ціль.



Теологія

богослов’я, вчення про Бога, система християнських догматів.



Теорія

(грец. theoria — спостереження, дослідження) — найрозвинуті­ша форма наукового знання, яка дає цілісне, системне відображення зако­номірних та сутнісних зв’язків певної сфери дійсності.



Теоцентризм

принцип, згідно з яким єдиний Бог проголошується аб­солютним началом і центром Всесвіту, що зумовлює собою буття і смисл іс­нування всього живого.



Томізм

філософське богословське вчення Ф. Аквінського і його по­слідовників. Наприкінці XIX ст. трансформоване в неотомізм.



Трансцендентальне

(лат. transcendens — той, що виходить за ме­жі) — поняття, яким в деяких філософських системах позначаються пра­вила (принципи) функціонування свідомості. В свідомості можна вичленити індивідуальні чуттєві (психічні) акти та однакові для всіх людей правила, схеми функціонування свідомості, які кантіанство та феноменологія нази­вають трансцендентальними. Вони, отже, є потойбічними щодо чуттєвого «матеріалу» свідомості. Кант, зокрема, вважав трансцендентальними ка­тегоріальні схеми, за допомогою яких синтезувався чуттєвий досвід.



Трансцендентальний ідеалізм

ідеалізм, який досліджує трансцен­дентальне — категорії, правила діяльності свідомості як джерело конститу­ювання об’єктивної дійсності.




Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла