Глосарій курсу Філософія

принцип демаркації науки від «метафізики» (як альтернатива принципу верифікаціонізму), згідно з яким універсальне твердження є істинним, якщо жодне одиничне твердження, яке логічно випливає з нього, не є хибним. Запропонований К. Поппером.

(грец. phainomenon — те, що з’являється) — філо­софське вчення про феномен, який постає не чим іншим, як з’явою певної реальності, її самовияв і саморозкриття. Ф. не розкриває реальності, а за­свідчує її такою, якою вона є.

(франц. fetiche — амулет) — викривлене відображення в суспільній свідомості певних явищ, за якого речі наділяються не притаманними їм властивостями (фетишизація грошей, золота, символів влади іт. ін.). І Філософія (грец. philosophia — любов до мудрості) — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтовувань, доведень, живе у і вільних дискусіях, а тому по-справжньому можлива лише в демократичному ‘ суспільстві. Філософськими дисциплінами є метафізика, онтологія, гносео­логія, філософська антропологія, логіка, етика, естетика та ін. Ф. вивчає всі феномени культури під кутом зору всезагальності, тобто їх суті, місця та функції в культурі.

філософське знання про сутнісні засади культури як процесу й цілісності її архетики, закономірності та перспективи розвитку.

сукупність актуальних і потенційних філософських установок щодо релігії і Бога, філософське осмислення їхньої природи, сут­ності та сенсу.