Фальсифікаціонізм
принцип демаркації науки від «метафізики» (як альтернатива принципу
верифікаціонізму), згідно з яким універсальне твердження є
істинним, якщо жодне одиничне твердження, яке логічно випливає
з нього, не є хибним. Запропонований К. Поппером.
|
|
Феномен
(грец. phainomenon — те, що з’являється) — в буденній
мові —унікальне явище; у філософії — чуттєві дані,
взяті безпосередньо, як самі по собі. Наприклад, для
художника яскравий захід сонця є Ф., і він сприймає
його як самоданість. Для вченого — це явище, за яким
приховується певна закономірність, сутність.
|
|
|
Феноменологія
(грец. phainomenon — те, що з’являється) — філософське вчення
про феномен, який
постає не чим іншим, як з’явою певної реальності, її самовияв і
саморозкриття. Ф. не розкриває реальності, а засвідчує її
такою, якою вона є.
|
|
Фетишизм
(франц. fetiche — амулет) — викривлене відображення в
суспільній свідомості певних явищ, за якого речі наділяються не
притаманними їм властивостями (фетишизація грошей, золота,
символів влади іт. ін.). І Філософія (грец. philosophia — любов
до мудрості) — теоретичний світогляд,
вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і
суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і
обґрунтовувань, доведень, живе у і вільних дискусіях, а тому
по-справжньому можлива лише в демократичному ‘ суспільстві.
Філософськими дисциплінами є метафізика, онтологія,
гносеологія, філософська
антропологія, логіка, етика, естетика та
ін. Ф. вивчає всі феномени культури під кутом зору
всезагальності, тобто їх суті, місця та функції в культурі.
|
|
Філософія життя
напрям у так званій некласичній філософії кінця XIX —
початку XX ст., представники якого проголосили життя (в
біологічній чи психологічній формах)
основним предметом філософії. Представники — Ніцше,
Дільтей, Бергсон, Фрейд.
|
|
|
Філософія історії
сфера філософського знання про загальність і
сутнісність історичного процесу, іманентну логіку
розвитку суспільства.
|
|
|
Філософія культури
філософське знання про сутнісні засади культури як процесу й
цілісності її архетики, закономірності та перспективи розвитку.
|
|
Філософія права
розділ філософії, що займається вивченням змісту
права, його сутності й поняття,
форм існування й цінності, ролі ужитті людини,
держави, суспільства.
|
|
|
Філософія релігії
сукупність актуальних і потенційних філософських установок щодо
релігії і Бога, філософське осмислення їхньої
природи, сутності та сенсу.
|
|