Термінологічний словник | Навчальний портал НУБіП

Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Ц

Централізація

Централізація (лат. Centrum) - ступінь зосередження прийняття рішень в одних руках, що пов'язано лише з формальною владою, тобто з правами, якими наділено певну особу в організації. Суть централізованих організацій полягає в поділі процесів прийняття рішень і їх впровадження: вищі керівники приймають рішення, що керують середньою ланкою передають і погоджують їх, працівники - виконують. Порівняльний аналіз показує, що централізовані організації, діяльність яких ґрунтується на принципах «команд і контролю», як правило, витратні. Вони повільно пристосовуються до змін ринку і слабо реагують на мінливі потреби клієнтів, обмежені в творчості і ініціативи, щоб ефективно діяти в умовах конкуренції.

Ціль

Ціль (goal) – це:

1) конкретний кінцевий стан чи бажаний результат об’єкта управління, що його прагне досягти система в результаті реалізації управлінського рішення;

2) конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (групи);

3) бажаний і можливий для організації стан, необхідний і прийнятний для суспільства процес (явище);

4) бажаний кінцевий результат, якого організація прагне досягти у певний момент часу;

5) опис майбутнього стану організації, відправний пункт при розробці та прийнятті планів і управлінських рішень, засіб мотивації працівників (колективів) та контролю за їх результатами