Термінологічний словник Глосарій

 — лікування власною кров’ю. Взяту з вени кров вводять внутрішньом’язово або підшкірно з метою неспецифічної стимуляції захисних сил організму.

— самоотруєння, результат токсичної дії що утворюються в самому організмі продуктів життєдіяльності мікробів і обміну речовин, розпаду тканин або продуктів.

— слідство «самозараження», інфекція, що розвивається при зниженні резистентності організму і активації мікробів, які постійно мешкають на шкірі і слизових оболонках і непатогенні за звичайних умов.

— пухирці з серозним вмістом (везикулярний висип), які з’являються на шкірі і слизових оболонках, напр., приящурі.

 — правильніше мікробіцидність — здатність викликати загибель мікроорганізмів. Фіз. чинники і хім. речовини, які проявляють цю властивість, називаються бактерицидними.

— велика група різноманітних формою, переважно одноклітинних мікроорганізмів рослинного походження, які мають клітинну стінку. Містять ДНК (у великій кількості) і РНК, мають неоформлене ядро без оболонки, позбавлені хлорофілу, розмножуються простим поділом. В більш вузькому значенні — безспорові паличкоподібні, форми мікроорганізмів (на відміну від бацил, клостридій (див.).

 — припинення росту і розмноження бактерій, викликані фіз. або хім. діями або відсутністю необхідних умов для життєдіяльності (вологість, температура, рН середовища і т. п.). Припинення дії цих факторів або створення належних умов відновлює здатність мікробів до росту і розмноження. Речовини, які проявляють здатність затримувати ріст бактерій, називають бактеріостатичними.

 — один з методів діагностики інфекційних хвороб за допомогою зараження патологічним матеріалом піддослідних тварин і їх дослідження.

 - внутрішньовидова систематична категорія. Варіант мікроорганізму, відмінний по яким-небудь біологічним властивостям від інших варіантів даного виду.

 — ділянка суші або водоймища з однорідними умовами середовища, зайнятий певним співтовариством тварин і рослин (див. Біоценоз).