Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка: (Назад)   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  25  (Далі)
  Все

Б

Буддизм

одна з трьох світових релігій (поряд з християнством та іс­ламом). Виходячи з положення, що життя є страждання, в основі якого ле­жать бажання, буддизм пропонує свій шлях подолання страждань. Учить прм перевтілення душі (сансара); про закон відплати за вчинені проступки (карма). Метою життя буддиста є досягнення нірвани — злиття з божественною першоосновою Всесвіту.




Буття

1) найзагальніша визначеність речей, з якої розпочинається процес пізнання (Гегель). Перш ніж визначати, яка річ, відбувається конста­тація її буття; 2) найзагальніша властивість всього сущого (і матеріальні речі та ідеї, і цінності мають буття й об’єднуються людиною в єдиний світ); 3) буття як об’єктивне існування на противагу фантому, ілюзії.



В

Великі соціальні групи

(мікросоціальні спільноти) — довготривалі, ста­лі спільноти людей, що існують у масштабах усього суспільства - класи, етнічні спільноти, страти.





Верифікація

у неопозитивізмі операція, за допомогою якої встанов­люють осмисленість висловлювання. Полягає у зведенні висловлювань до чуттєвих фактів. Неопозитивісти прийшли до висновку, що релігійні та філо­софські твердження, на відміну від наукових, не підлягають верифікації. Поппер розвинув принцип В. до фальсифікації.





Відчуження

стан напруги, ворожості щодо суб’єктивного і об’єктив­ного, духовного і матеріального, розумного і стихійного, особистого і сус­пільного. У загальному значенні — це відношення між творцем і творінням, яке збунтувалось і живе власним життям, нав’язуючи свою логіку творцю; термін широко вживався в німецькій класичній філософії (Фіхте, Гегель, Фейєрбах) і марксизмі.



Відчуття

відображення у свідомості людини певних сторін, якостей предметів, які безпосередньо діють на органи чуття.



Віра

не обгрунтоване розумом прийняття існування чогось (Бога, до­лі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об’єктів) за істину та дії, що відповідають цим прийняттям.



Волюнтаризм

(лат. voluntahus — залежність від волі) — течія в метафі­зиці (і психології), яка в основу світових процесів (і психологічного життя лю­дини) ставить волю як ірраціональне, тобто несвідоме начало. Найвідоміші представники — Шопенгауер, Ніцше, які проголосили основою всіх явищ світу і людського життя волю.



Г

Гедонізм

(грец. hedono — насолода) — етичне вчення, яке проголошує метою життя людини насолоду (Епікур, просвітники та ін.).



Генетичний метод

(грец. genetikos — походження) — метод досліджен­ня явищ на основі аналізу їх розвитку.




Сторінка: (Назад)   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  25  (Далі)
  Все