Фальсифікаціонізм принцип демаркації науки від «метафізики» (як альтернатива принципу верифікаціонізму), згідно з яким універсальне твердження є істинним, якщо жодне одиничне твердження, яке логічно випливає з нього, не є хибним. Запропонований К. Поппером. |
|
Феномен (грец. phainomenon — те, що з’являється) — в буденній мові —унікальне явище; у філософії — чуттєві дані, взяті безпосередньо, як самі по собі. Наприклад, для художника яскравий захід сонця є Ф., і він сприймає його як самоданість. Для вченого — це явище, за яким приховується певна закономірність, сутність. |
|
|
Феноменологія (грец. phainomenon — те, що з’являється) — філософське вчення про феномен, який постає не чим іншим, як з’явою певної реальності, її самовияв і саморозкриття. Ф. не розкриває реальності, а засвідчує її такою, якою вона є. |
|
Фетишизм (франц. fetiche — амулет) — викривлене відображення в суспільній свідомості певних явищ, за якого речі наділяються не притаманними їм властивостями (фетишизація грошей, золота, символів влади іт. ін.). І Філософія (грец. philosophia — любов до мудрості) — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтовувань, доведень, живе у і вільних дискусіях, а тому по-справжньому можлива лише в демократичному ‘ суспільстві. Філософськими дисциплінами є метафізика, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, логіка, етика, естетика та ін. Ф. вивчає всі феномени культури під кутом зору всезагальності, тобто їх суті, місця та функції в культурі. |
|
Філософія життя напрям у так званій некласичній філософії кінця XIX — початку XX ст., представники якого проголосили життя (в біологічній чи психологічній формах) основним предметом філософії. Представники — Ніцше, Дільтей, Бергсон, Фрейд. |
|
|
Філософія історії сфера філософського знання про загальність і сутнісність історичного процесу, іманентну логіку розвитку суспільства. |
|
|
Філософія культури філософське знання про сутнісні засади культури як процесу й цілісності її архетики, закономірності та перспективи розвитку. |
|
Філософія права розділ філософії, що займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі ужитті людини, держави, суспільства. |
|
|
Філософія релігії сукупність актуальних і потенційних філософських установок щодо релігії і Бога, філософське осмислення їхньої природи, сутності та сенсу. |
|