Практичні роботи

• ТЕМА: Розрахунки за методикою А.І. Сірого. Складання картограми якості ґрунтів господарства за методикою А.І. Сірого. Практичне прикладення методики А.І. Сірого до програмування врожайності, розподілу ресурсів, економічної оцінки земель.

  1. Мета роботи

  Засвоїти методологію розрахунку агроекологічного балу родючості ґрунту за методикою А.І. Сірого, опанувати прийоми побудови картограми якості ґрунтів, а також навчитися застосовувати отримані показники для програмування врожайності та оптимального розподілу ресурсів господарства.

  2. Обладнання та матеріали

  • Завдання з вихідними даними (варіанти 1–4).

  • Калькулятор / MS Excel.

  • Контурна карта (схема) ґрунтового покриву господарства.

  • Олівці/маркери для якісної графічної розмальовки картограми.

  3. Теоретичні відомості та розрахункові формули

  Методика А.І. Сірого базується на визначенні балу родючості ґрунту шляхом зіставлення фактичних показників ґрунту з їх оптимальними значеннями для сільськогосподарських культур.

  1. Розрахунок часткових балів за окремими показниками:

  B_i = (X_факт / X_опт) * 100

  де X_факт — фактичне значення показника (вміст гумусу, потужність гумусового горизонту, вміст фізичної глини тощо); X_опт — оптимальне значення показника для даної зони.

  2. Середньозважений базовий бал (B_0):

  B_0 = (∑ B_i) / n

  де n — кількість врахованих діагностичних показників.

  3. Підсумковий (агроекологічний) бал родючості (B_підс):

  B_підс = B_0 * K_1 * K_2 * ... * K_m

  де K_1, K_2, ..., K_m — поправкові коефіцієнти на несприятливі властивості (змитість, засоленість, солонцюватість, перезволоження, кислотність).

  4. Програмування врожайності за балом якості:

  Y_прогр = B_підс * C_b

  де C_b — ціна балу (кількість центнерів/тонн продукції, що припадає на 1 бал родючості в даній ґрунтово-кліматичній зоні).

  4. Порядок виконання роботи та вихідні дані

  Завдання 1. Розрахунок балів родючості ґрунтових відмін

  Розрахуйте підсумковий бал родючості для ґрунтових відмін за наведеними варіантами (Оптимальні значення: Гумус = 4.0%, Потужність = 80 см, Глина = 45%).

  Параметр / Показник	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 4
  Вміст гумусу, %	3.2	2.5	3.8	1.8
  Потужність гумусового шару, см	60	45	75	35
  Вміст фізичної глини, %	40	35	42	28
  Коефіцієнт змитості (K_1)	0.90	0.75	1.00	0.60
  Коефіцієнт кислотності (K_2)	0.95	0.90	1.00	0.85
  Ціна балу (C_b), ц/га зернових	0.45	0.45	0.45	0.45

  
  Завдання 2. Складання картограми якості ґрунтів

  За отриманими балами B_підс віднесіть ґрунтові відміни до відповідного класу якості та нанесіть умовні позначення на картограму:

  • І клас (>80 балів): Високоякісні (Зелений колір)

  • ІІ клас (61–80 балів): Середньоякісні (Жовтий колір)

  • ІІІ клас (41–60 балів): Обмежено придатні (Помаранчевий колір)

  • ІV клас (≤ 40 балів): Низькоякісні / Деградовані (Червоний колір)

  
  Завдання 3. Програмування врожайності та розподіл ресурсів

  Обчисліть потенційну врожайність зернових культур (Y_прогр) для кожного виділу та сформулюйте рекомендації щодо пріоритетного внесення мінеральних і органічних добрив.

  5. Контрольні запитання (для перевірки в Moodle)

  1. Які основні діагностичні показники використовуються в методиці А.І. Сірого?

  2. Як враховуються поправкові коефіцієнти на деградаційні процеси (ерозія, засолення)?

  3. Що таке «ціна балу» і як вона визначається?

  4. За якими принципами виділяють класи якості ґрунтів при побудові картограм?

  5. Як оцінка за методикою А.І. Сірого впливає на диференціацію нормативної грошової оцінки земель?

ТЕМА: Оцінка придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур.

1. Мета роботи

Засвоїти методику агроекологічної оцінки придатності ґрунтово-кліматичних умов для культивування основних сільськогосподарських культур (пшениця озима, соняшник, кукурудза, цукровий буряк).

2. Обладнання та матеріали

• Нормативні таблиці екологічних вимог с.-г. культур.

• Паспорт ґрунтової ділянки.

• Калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості

Придатність ґрунту для вирощування конкретної культури визначається за ступенем відповідності його фізико-хімічних, агрофізичних та біологічних властивостей біологічним вимогам рослин. Використовується закон лімітуючих факторів: підсумкова придатність обмежується тим показником, який найбільше відхиляється від оптимуму.

Індекс придатності (K_p):  K_p = min (k_1, k_2, ..., k_n)

де k_i — частковий коефіцієнт відповідності i-го параметра оптимуму (значення від 0 до 1.0).

4. Порядок виконання роботи та вихідні дані

Завдання 1. Визначення коефіцієнтів відповідності ґрунтових умов

Проаналізуйте наведені показники ділянки та порівняйте їх із біологічними вимогами озимої пшениці та кукурудзи.

Завдання 2. Встановлення лімітуючих факторів та підсумкової придатності

1. Визначте лімітуючий фактор для кожної культури.

2. Обчислити сукупний коефіцієнт придатності ділянки.

3. Сформулюйте висновок щодо доцільності вирощування обраних культур та необхідних меліоративних заходів (наприклад, вапнування, розпушування).

5. Контрольні запитання (для перевірки в Moodle)

1. У чому полягає суть закону лімітуючих факторів при оцінці придатності ґрунтів?

2. Які ґрунтові параметри є критичними для озимої пшениці, а які — для цукрових буряків?

3. Як оптимізувати показники ґрунту з низьким коефіцієнтом відповідності?

4. Чим відрізняється загальне бонітування ґрунтів від спеціальної оцінки придатності під конкретну культуру?

5. Як впливає гранулометричний склад на придатність ґрунту для коренеплодів?

ТЕМА: Розрахунки за методикою ІГА-ІЗ УААН.

1. Мета роботи

Оволодіти методикою бонітування ґрунтів, розробленою Інститутом ґрунтознавства та агрохімії і Інститутом землеробства УААН (ННЦ «ІГА ім. О.Н. Соколовського»), та навчитися обчислювати замкнуті бали бонітету.

2. Обладнання та матеріали

• Дані ґрунтового обстеження (профілі та агрохімічні картограми).

• Шкали балів бонітету за методикою ІГА-ІЗ УААН.

• Калькулятор.

3. Теоретичні відомості

В основу методики ІГА-ІЗ УААН покладено використання стабільних критеріїв родючості, що мало змінюються під впливом обробітку, а також врахування ґрунтово-кліматичного потенціалу території.

Основними критеріями є:

• Запас гумусу в шарі 0–50 см або 0–100 см (т/га).

• Вміст фізичної глини та мулу.

• Ємність катіонного обміну (ЄКО).

• Валові запаси поживних речовин.

Формула розрахунку базового балу (B_b):  B_b = (Q_гумус / Еталон) * 100

де Q_гумус — фактичний запас гумусу в шарі 0–100 см, т/га; Еталон — еталонний запас гумусу (для типового чорнозему = 500 т/га).

4. Порядок виконання роботи та вихідні дані

Завдання 1. Розрахунок запасів гумусу в 1-метровому шарі ґрунту

Формула розрахунку:  Q = h * d * g

де h — потужність шару (см), d — щільність складення (г/см³), g — вміст гумусу (%).

Завдання 2. Обчислення замкнутого балу бонітету

1. Підсумуйте запаси гумусу в шарі 0–100 см.

2. Обчисліть базовий бал відносно еталону (500 т/га).

3. Застосуйте поправкові коефіцієнти на зволоження та меліоративний стан.

5. Контрольні запитання (для перевірки в Moodle)

1. Що є головним оціночним критерієм у методиці ІГА-ІЗ УААН?

2. Який ґрунт прийнятий за еталон родючості у вітчизняних методиках бонітування?

3. Як розраховується запас гумусу в шарі ґрунту 0–100 см?

4. Назвіть ключові відмінності методики ІГА-ІЗ УААН від методики А.І. Сірого.

5. Які кліматичні коефіцієнти застосовуються при коригуванні балу бонітету?

────────────────────────────────────────

ТЕМА: Методика бонітування ґрунтів Держкомзему.

1. Мета роботи

Ознайомитися з офіційною методикою бонітування ґрунтів Держкомзему України для забезпечення кадастрової оцінки земель та державного земельного кадастру.

2. Обладнання та матеріали

• Нормативно-методичні матеріали Держкомзему.

• Вихідні дані земельних ділянок (ґрунтові відміни, площа, агрофізичні характеристики).

3. Теоретичні відомості

Офіційна методика Держкомзему використовує шкали бонітування ґрунтового покриву України, де кожен агровиробничий тип ґрунту має свій шкальний бал за продуктивністю основних с.-г. культур.

Підсумковий бал (B_дк):  B_дк = B_шкал * K_агро * K_рел * K_ер

де B_шкал — нормативний бал за шкалою Держкомзему; K_агро — коефіцієнт агрофізичного стану; K_рел — коефіцієнт рельєфу; K_ер — коефіцієнт еродованості.

4. Порядок виконання роботи та вихідні дані

Завдання 1. Обчислення середньозваженого балу бонітету ділянки

Розрахуйте середньозважений бал бонітету для поля, що складається з трьох ґрунтових відмін.

Формула середньозваженого балу:  B_сер = (∑ (B_i * S_i)) / (∑ S_i)

Завдання 2. Аналіз придатності для нормативної грошової оцінки

Встановіть, як отриманий середньозважений бал впливає на розрахунок нормативної грошової оцінки (НГО) даної земельної ділянки.

5. Контрольні запитання (для перевірки в Moodle)

1. Яке нормативно-правове значення має методика бонітування Держкомзему?

2. Як обчислюється середньозважений бал бонітету для складної земельної ділянки?

3. Які поправкові коефіцієнти є обов'язковими у методиці Держкомзему?

4. Як структура ґрунтового покриву впливає на підсумковий бал масиву?

5. У чому різниця між нормативною та експертною грошовою оцінкою земель?

ТЕМА: Загальне бонітування за продуктивністю культур, методика бонітування у США і Західній Європі.

1. Мета роботи

Вивчити зарубіжний досвід оцінки якісного стану земель (система LCC - Land Capability Classification USDA, класифікації FAO) та провести порівняльний аналіз із вітчизняною системою бонітування.

2. Обладнання та матеріали

• Схеми та таблиці класифікації земель за USDA (LCC) та FAO.

• Опис тестових ділянок із різними ґрунтово-кліматичними обмеженнями.

3. Теоретичні відомості

На відміну від української системи бонітування (де результат виражається в балах від 1 до 100), у США та країнах ЄС широко застосовують класифікацію придатності земель (Land Capability Classification - LCC):

• Класи I–IV: Придатні для вирощування польових культур (Клас I — без обмежень, Клас IV — суттєві обмеження).

• Класи V–VIII: Непридатні для ріллі (пасовища, ліси, рекреація, консервація).

Основні фактори обмеження (підкласи):

• e — ризик ерозії (erosion risk);

• w — надмірне зволоження/дренаж (excess water);

• s — обмеження в кореневмісному шарі (зокрема кам'янистість, засолення, малопотужність) (shallow/stony soil);

• c — кліматичні обмеження (climate).

4. Порядок виконання роботи та вихідні дані

Завдання 1. Визначення класу та підкласу придатності за системою USDA

Класифікуйте 3 ділянки за системою LCC на основі опису їх властивостей:

1. Ділянка А: Ухил 1°, глибокий чорнозем, відсутність ерозії, добре дренований.

2. Ділянка Б: Ухил 7°, середньозмитий ґрунт, високий ризик промоїн при розорюванні.

3. Ділянка В: Заплавний луговий ґрунт, високий рівень ґрунтових вод, регулярне весняне затоплення.

Завдання 2. Порівняльний аналіз підходів

Складіть порівняльну таблицю переваг та недоліків кількісної (бальної) оцінки України та якісної (класової) оцінки США/ЄС.

5. Контрольні запитання (для перевірки в Moodle)

1. Скільки класів придатності земель виділяють у системах LCC (USDA)?

2. Які класи придатні для інтенсивного землеробства та розорювання?

3. Що означають літерні індекси e, w, s, c у класифікації USDA?

4. У чому полягає принципова відмінність підходу FAO до оцінки земель від бального бонітування?

5. Які елементи зарубіжного досвіду доцільно імплементувати в систему оцінки земель України?

ТЕМА: «Ризики та управління ними в землеробстві»

1. Мета семінару:

Сформувати цілісне уявлення про природу та сутність ризиків у сучасній системі землеробства, опанувати методологію їх класифікації та ідентифікації, засвоїти побудову двофакторної матриці оцінки ризиків (5×5) та принципи прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності.

2. Обладнання та навчальні матеріали:

Класифікаційні схеми агрономічних ризиків, матриця 5×5, навчальні кейси агропідприємств, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості та методологія розрахунку:

4. Порядок проведення та розрахункова таблиця:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Дайте визначення поняттю «агрономічний ризик» та назвіть його ключові складові.

·         За якими параметрами будується Матриця оцінки ризиків (5×5)?

·         У чому полягає різниця між уникненням та передачею ризику в землеробстві?

·         Які фактори належать до системних (некерованих), а які — до специфічних (керованих)?

·         Як інтегрувати систему управління ризиками в загальну технологічну карту вирощування культури?

ТЕМА: Оцінки рівня можливого негативного впливу і розробка заходів управління біологічними факторами ризику в землеробстві

1. Мета роботи:

Опанувати методику кількісної оцінки потенційних втрат урожаю від біологічних факторів ризику (шкідники, хвороби, забур’яненість, ґрунтові патогени) та розробити комплексну систему біологічного захисту, сівозмін та інтегрованого моніторингу.

2. Обладнання та матеріали:

Нормативні довідники Економічних Порогів Шкідливості (ЕПШ), фітосанітарні паспорти полів, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості:

4. Порядок виконання та розрахункові дані:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Що таке Економічний Поріг Шкідливості (ЕПШ) і як він визначається?

·         Як впливає порушення сівозміни на накопичення біологічних факторів ризику в ґрунті?

·         За якою формулою обчислюється біологічна ефективність застосування пестицидів?

·         У чому полягає сутність інтегрованої системи захисту рослин (ІСЗР)?

·         Які біологічні ризики є найбільш критичними для монокультури кукурудзи та соняшника?

ТЕМА: Оцінки рівня можливого негативного впливу і розробка заходів управління технологічними факторами ризику в землеробстві

1. Мета роботи:

Навчитися ідентифікувати технологічні ризики (переущільнення ґрунту, порушення глибини та строків сівби, огріхи обробітку, знос техніки), оцінювати їхній негативний вплив на врожайність та обґрунтовувати технологічні регламенти мінімізації втрат.

2. Обладнання та матеріали:

Технологічні карти вирощування с.-г. культур, нормативні таблиці втрат врожаю від порушення технологічних регламентів, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості:

4. Порядок виконання та розрахункові дані:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Які основні технологічні чинники спричиняють деструкцію структури ґрунту?

·         Як переущільнення ґрунту впливає на засвоєння поживних речовин і вологи?

·         Чому недотримання глибини заробляння насіння призводить до зрідженості сходів?

·         Які інструменти точного землеробства мінімізують технологічні ризики?

·         Як розраховується сукупний вплив кількох одночасних технологічних порушень?

ТЕМА: Оцінки рівня можливого негативного впливу і розробка заходів управління кліматичними факторами ризику в землеробстві

1. Мета роботи:

Засвоїти методику агрокліматичної оцінки ризиків (посухи, суховії, заморозки, град, виперзання), обчислити Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селянінова та розробити адаптаційні заходи до змін клімату.

2. Обладнання та матеріали:

Метеорологічні дані (температура, опади за вегетацію), агрокліматичні картограми, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості:

4. Порядок виконання та розрахункові дані:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Як обчислюється та інтерпретується Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селянінова?

·         Які основні кліматичні ризики притаманні сучасному землеробству України?

·         У чому полягає суть вологозберігаючого обробітку ґрунту (Strip-till, No-till)?

·         Як мінімізувати ризики весняних заморозків для теплолюбних культур?

·         Яке значення має індекс посухостійкості при виборі сортів і гібридів?

ТЕМА: Оцінки рівня можливого негативного впливу і розробка заходів управління економічними та фінансовими факторами ризику в землеробстві

1. Мета роботи:

Навчитися оцінювати фінансово-економічні ризики (цінова волатильність, зростання вартості добрив і пального, інфляція, касові розриви), розраховувати точку беззбитковості (Break-even point) та запас фінансової міцності підприємства.

2. Обладнання та матеріали:

Дані про собівартість продукції та структуру витрат, цінові тренди на зерновому ринку, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості:

4. Порядок виконання та розрахункові дані:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Як розраховується та що показує точка беззбитковості у землеробстві?

·         Що таке «запас фінансової міцності» і яке його безпечне значення?

·         Які інструменти хеджування використовуються для захисту від падіння цін на зерно?

·         Як касовий розрив (Cash Flow gap) впливає на виконання технологічних операцій?

У чому переваги агрострахування посівів від мультиризикових втрат?

ТЕМА: Оцінки рівня можливого негативного впливу і розробка заходів управління соціальними факторами ризику в землеробстві

1. Мета роботи:

Опанувати методи оцінки соціальних ризиків (дефіцит кваліфікованої робочої сили, плинність кадрів, охорона праці, конфлікти з пайовиками та місцевими громадами) та розробити соціальну стратегію агропідприємства.

2. Обладнання та матеріали:

Статистика кадрового забезпечення, типові договори оренди землі (паїв), положення з охорони праці, калькулятор / MS Excel.

3. Теоретичні відомості:

4. Порядок виконання та розрахункові дані:

5. Контрольні запитання (Moodle):

·         Як кадровий дефіцит механізаторів впливає на дотримання агротехнічних строків?

·         Як обчислюється та інтерпретується коефіцієнт плинності кадрів?

·         Які заходи дозволяють утримати кваліфікований персонал у сільській місцевості?

·         Як соціальні інвестиції у розвиток громад знижують ризик втрати земельного банку?

·         Яку роль відіграє дотримання вимог охорони праці у зменшенні виробничого травматизму?