Лекція №4. Суб’єкти аграрного права

Правосуб'єктність сільськогосподарських товариств регламентується, зокрема, Цивільним кодексом України (статті 113-118, статті 140-162), Господарського кодексу України (статті 79-92), Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. та Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарським кодексом України господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У свою чергу, ст. 113 Цивільний кодекс України визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства завжди є юридичними особами. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлене лише законом.

До характерних ознак сільськогосподарських товариств належать:

– наявність статутного капіталу (для товариств з обмеженою відповідальністю – це 1 мінімальна заробітна плата, а для сільськогосподарського акціонерного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат на момент державної реєстрації);

– право випускати цінні папери;

– необов'язковість особистої трудової участі акціонерів або учасників товариства з обмеженою відповідальністю у діяльності господарського товариства;

– управління та контроль діяльності цих підприємств здійснюється саме учасниками ТОВ або акціонерами;

·   кожен учасник або акціонер має право на отримання дивіден- дів — доходів від акцій або інших цінних паперів, а також від корпо- ративних прав.

Стаття 2 Закону України «Про акціонерні товариства» конста- тує, що корпоративні права — це сукупність майнових і немайнових прав акціонера — власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціо- нерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також інші права та правомочності, передбачені законодавством чи статутними документами. Відповідно до чинного законодавства володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Таким чином, право участі у сільсько- господарських товариствах — це сукупність правових норм установ- чих документів, якими регламентуються корпоративні права й обов'я- зки щодо участі у формуванні статутного капіталу, розподілу прибут- ку, участі в управлінні, припинення участі в товаристві, а також пра- вомочностей у разі ліквідації або реорганізації цих підприємств.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціоне- рне товариство розміщує акції двох типів — прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини при- бутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права. Привіле- йовані акції надають їх власникам переважні щодо власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства

у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного то- вариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених стату- том і законодавством, яке регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Реєстрацію випуску акцій здійс- нює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

Закон України «Про акціонерні товариства» визначає, що акціо- нерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні това- риства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акці- онерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне това- риство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту това- риства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу това- риства — з приватного на публічне. При цьому зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його пере- творенням.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, терито- ріальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комуналь- ним майном, а також фізичні або юридичні особи, що прийняли рі- шення про його заснування.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна,  дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький дого- вір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Для створення акціонерного товариства засновни- ки повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, уста- новчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товарист- ва. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондо- вого ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засно- вницькому договорі підлягають нотаріальному посвідченню. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укла- дається.

У ст. 140 Цивільного кодексу України визначено, що товарис- твом з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кілько- ма особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обме- женою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і не- суть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вар- тості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Максимальна кількість учасників сільськогосподарського това- риства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) може досягати 10 осіб. При перевищенні цієї кількості СТОВ підлягає перетворенню на акці- онерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зме- ншиться до встановленої межі. Особа може бути учасником лише од- ного СТОВ, яке має одного учасника. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів. Учасники товариства, які не по- вністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобо- в'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з