Тема 7. Теоретичні аспекти побудови та розвитку бухгалтерського обліку в галузях економіки
3. Електронний бізнес та його вплив на систему бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік як інформаційна система управління ефективно функціонує впродовж декількох століть, у той же час невпинні зміни у економічному житті зумовлюють його постійні трансформації. Електронний бізнес, який стрімко розвивається в умовах інформаційної економіки потребує нових підходів до визначення місця, значення та функцій бухгалтерського обліку як важливої підсистеми управління.
Електронний бізнес, який наразі розвивається на межі онлайн та офлайн середовища вимагає перегляду мети бухгалтерського обліку, елементів його методу, традиційних підходів до організації та методики обліку господарських операцій. Указана проблема виникла на початку ХХІ сторіччя через новий етап розвитку економіки – інформаційний та кардинальну зміну світоглядної концепції – заміну еволюційного підходу до розвитку суспільства на підхід, пов'язаний із самоорганізованою критичністю. Зміна філософської концепції, повсюдне розповсюдження технологій та глобалізація економіки, зумовлюють необхідність оновлення теорії бухгалтерського обліку, виходячи із викликів сучасності.
Інформаційне суспільство та електронний бізнес є результатом взаємодії людини та інформаційно-комунікаційних технологій. Такий симбіоз став можливим завдяки новому науковому підході, який прогресує на інформаційному фундаменті, створеному індустрією суперкомп’ютерів – електронній теорії наукового пізнання.
Електронну економічну діяльність умовно можна поділити на два види:
1) електронна економічна діяльність підприємств реального сектора економіки, що перенесли частину своєї діяльності в електронне середовище;
2) електронна економічна діяльність підприємств, що функціонують виключно в межах електронного середовища (е-комерція та е-бізнес).
В широкому розумінні e-commerce включає всю ділова активність, що відбувається через електронні мережі, включаючи продаж товарів і послуг, переказ коштів, діяльність з маркетингу онлайн.
Явище, яке сьогодні називають електронною торгівля з’явилось ще у 40 – х роках ХІХ століття де американські торгівельні системи об’єднані телеграфною мережею, де передавалась інформація про ціни на ринках у різних кінцях країни та перші спроби у вигляді банківських операцій «телеграфні перекази».
У 1970-х термін електронна торгівля (або електронна комерція) визначає електронний обмін даними для надсилання ділових документів, таких як замовлення на купівлю в електронному вигляді. Пізніше, з розвитком цієї галузі, термін електронної комерції використовується для ведення бізнесу товарів та послуг через Інтернет.
Коли в 1994 р. була представлена перша всесвітня павутина, багато відомих дослідників прогнозували, що цей вид бізнесу «веб-бізнес» незабаром стане важливим у світовій економіці.
Далі перша електронна комерція в США та деяких європейських країнах у 1998 році розповсюдилась у вигляді бізнесу, які сформувалися на веб-сайтах для початківців та непрофесійних організацій, і швидко поширились. Електронна комерція швидко розповсюдилась у більшості міст Америки, Європи та Східної Азії до 2005 року. Деякі кажуть, що дана електронної комерції повертаються до Інтернету, але за рахунок витрат на цей стиль ведення бізнесу тільки підприємства та фінансові установи і корпорації могли використай його. Але з широким використанням Інтернету для всіх людей та зміною структури електронної комерції цей вид бізнесу від конкретного ділового випадку для певної групи став промисловою формою
Незважаючи на широке коло законодавчих актів, що регулюють діяльність підприємств ринку інформаційних послуг, однак вони досі не вирішують багатьох проблем, пов’язаних з Інтернет-торгівлею, яка набирає обертів, та є лише різновидом електронної комерції.
Відповідно із загальноприйнятим трактуванням ЮНСІТРАЛ нині до електронної комерції відносять такі форми господарської діяльності
· електронний обмін інформацією (Electroniс Data Interchange, EDI);
· електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFT);
· електронну торгівлю (e-trade);
· електронні гроші (e-cash);
· електронний маркетинг (e-marketing);
· електронний банкінг (e-banking);
· електронні страхові послуги (e-insurance).
Ринок електронної торгівлі у світі зростає зі швидкістю 23-25%, що значно швидше за класичні роздрібні магазини. Електронна торгівля в Україні з’явилася порівняно недавно, що визначає перспективність обраного напряму дослідження. Український ринок e - commerce зростає зі швидкістю понад 30%, посідаючи друге місце за темпами в Європі. При цьому подібні темпи можуть зберігатися тривалий час, оскільки частка онлайн-продажів у роздрібній торгівлі загалом в Україні складає 3,2%, тоді як в середньому в Європі 8,8%, а у Британії – 17,8%
Лідерами ринку електронної торгівлі є країни: Китай, США, Велика Британія, Японія, Німеччина, Франція, Канада, Росія, Південна Корея, Австралія. Обсяг роздрібних продаж на світовому ринку електронної комерції у 2017 р. — $2,3 трлн.(10,2%). Темпи зростання інтернет-користувачів — 7-8% на рік. Крім того варто зазначити, що спостерігається стабільна тенденція до зростання світового ринку e – commerce до 17,5% у 2021 р., особливо у секторі е-банкінгу та е-торгівлі цифровими та фізичними товарами (послугами) (рис.7.3.).
Рис.7.3 Обсяг продажів е-commerce у світі та частка е-commerce в роздрібній торгівлі
Хоча дані показники в Україні (рис.1.1.) нижчі ніж середні у світі, однак важливою тенденцією є те, що темпи зросту електронної торгівлі у світі спадають, а в країнах південно- та східноєвропейських, в тому числі і Україні набирають обертів. На сьогодні Україна має один з найвищий у Європі показник – 31%, після Румунії (37%).
До лідерів сайтів електронної торгівлі у світі входять: Amazon, Taobаo, Tmall, Alibaba, Flipkart, Snapdeal.
Стосовно найбільших компаній українського ринку, варто розглядати Prom.ua (29,8%), Rozetka (38,06%) та OLX (46,44%). Розглядаючи конкуренцію між даними гравцями, варто відмітити, що перші два портали – це маркетплейс, де здійснюють свою діяльність малі підприємства, а OLX – це дошка оголошень для приватних осіб (рис.7.4.).
Рис.7.4. Долі компаній на українському ринку електронної торгівлі
Джерело: Джерело:
Найбільш відвідувані інтернет-магазини (2017 рік): Rozetka (43,98 млн.), Allo (7,15 млн.), Citrus (6,74 млн.), Makeup (5,24 млн.), Modnakasta (5,21 млн.). Електронна торгівля створює нові можливості для глобальної економіки. Перехід від традиційного методу торгівлі до методу електронної торгівлі є важким, і існує багато різних факторів, щоб компанія адаптувалась до факторів електронної торгівлі. Для цієї роботи підприємство повинне використовувати Інтернет та багато інших онлайн-мереж, адже для зростання та використання нових економічних можливостей у кожній промисловості необхідно відповідати новим технологіям.
Інфраструктура електронної торгівлі включає наступні елементи (рис.7.5).
Аналізуючи світовий роздрібний оборот у 2016 році у розрізі регіонів, важливо відмітити, що найбільша частка е-бізнесу у сегменті роздрібної торгівлі склала 12,1 % в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Причому розрив усередині регіону є суттєвим. Зокрема, у 2016 р. близько 19% всіх роздрібних продажів у Китаї здійснено через Інтернет, тоді як в Японії ця частка склала всього 6,7 %. Регіон також маж перше місце за кількістю щорічних онлайн-транзакцій на душу населення: 22,1 за 2016 р.
Структурні елементи електронної торгівлі |
Учасники |
Електронні бізнес-процеси |
Мережі |
Уряд, виробники, постачальники, ріелтори, продавці, покупці (споживачі): · нормативно-правове забезпечення; · банківська система; · електронні платіжні системи. |
Маркетинг, продаж, оплата, підтримка, виконання замовлення, логістика: · телекомунікації та зв’язок; система безпеки купівлі-продажу товарів, послуг і робіт; · електронна логістика та система доставки товарів і надання послуг; · фінансові інститути (брокерські компанії); · система обліку та оподаткування в мережі інтернет; · електронне ціноутворення на е-ринках; · е-маркетинг (банерна реклама). |
Корпоративні, інтернет, екстранет, інтранет тощо: · спеціалізоване прикладне програмне забезпечення; · система керування базами даних і застосунків; · веб-сервіси |
Рис. 7.5. Структурні елементи електронної торгівлі
Європейські країни є дуже ефективними у сфері розвитку е-бізнесу. Позитивні результати цих країн тісно пов’язані зі створенням і використанням конкурентних переваг. Наприклад, Люксембург пропонує суб’єктам господарювання та їх потенційним споживачам добре розвинений фінансовий сектор для ведення е-бізнесу. Незважаючи на відсутність виходу до моря, Люксембург має розвинену логістичну мережу, ця країна посідає друге місце у рейтингу В2С за показником надійності посилок. На другому місці у В2С рейтингу знаходиться Ісландія. Рівень проникнення Інтернету у цій країні є надзвичайно високим, її жителі можуть використовувати різні типи кредитних карт, що сприяє розвитку міжнародної онлайн-торгівлі; в Ісландії працює розповсюджена мережа поштових відділень. Норвегія та Фінляндія – це дві скандинавські країни, які входять у топ-10. Тут спостерігається високий рівень проникнення Інтернету та високий рівень поширення кредитних карт. Швейцарія, як і Люксембург, має сильний фінансовий сектор, у цій країні ефективною також є організація зв'язку та високий коефіцієнт покриття поштовими відділеннями. Сполучене Королівство Великої Британії має відносно високий рівень проникнення Інтернету, В2С показник рейтингу відображає добре розвинений ринок е-бізнесу (Велика Британія має найвищу частку в загальній вартості товарів і послуг, реалізованих онлайн у Європі). Онлайн-магазини Великої Британії є надзвичайно привабливими для зарубіжних покупців, 85 % обсягів продажу припадає саме на них.
Канада має високий рівень розповсюдження кредитних карт. Підприємства, що працюють у галузі е-бізнесу, отримують значні конкурентні переваги від близькості такого потужного ринку збуту як Сполучені Штати Америки. Дві із трьох країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що знаходяться у першій десятці рейтингу, – Республіка Корея та Японія – мають розповсюджену мережу надійних поштових відділень. Нова Зеландія має високі бали за усіма чотирьома показниками.
Україна 2016 р. посіла 54-ту сходинку вказаного рейтингу (2014 р. вона була 58-мою), між Румунією (46-те місце 2014 р.) і Коста-Рікою (49-тою 2014 р.). Згідно з цією інформацією, Україна поліпшила свої позиції на чотири пункти у порівнянні із 2014 р. Такі показники свідчать про неготовність України до входження у глобальний е-бізнес.
Світові тенденції створюють зовнішні передумови для становлення українського ринку е-бізнесу. Набуваючи динамічного поширення e-бізнесу відкриває нові можливості для бізнесу та розвитку економіки. Якщо у 2007 р. ринок е-бізнесу характеризувався обсягом у 0,40 млрд. дол. США, то за 9 років відбулось його зростанню у 3,5 рази .
Динаміка ринку е-бізнесу в Україні за цей період не була рівномірною. Інформація, відображена на рис. 7.6 наочно демонструє різкий спад обсягу ринку е-бізнесу, що пояснюється тим, що з ІІ кварталу 2014 року статистичні дані по Україні враховуються без АР Крим та окупованих територій України.
Рис. 7.6. Обсяг ринку е-бізнесу в Україні за 2007–2016 рр.
Але в порівнянні з e-бізнесом інших зарубіжних країн, національний ринок e-бізнесу має подолати низку проблем. За оцінками експертів, це: недостатній рівень безпеки інформації у мережі Інтернет, обмежений розвиток мережі комунікацій, мала пропускна спроможність каналів, низька швидкість передачі інформації; нестабільність курсу національної грошової одиниці до долара США; недосконала законодавчо-нормативна база щодо регулювання e-бізнесу; повільне поширення систем безготівкового розрахунку; недостатня надійність системи платежів, збереження високих цін на доставку тощо.
Е-бізнес – це популярний вид господарської діяльності, який має швидкі темпи розвитку у всьому світі. Е-бізнес є одним із найбільш перспективних напрямів розвитку підприємницької діяльності, оскільки має значні переваги щодо продажу товарів і послуг для потенційних споживачів у порівнянні з іншими видами господарської діяльності.
Е-бізнес відіграє важливу роль у міжнародному бізнесі та впливає на усі без винятку світові ринки. Відповідно до останніх досліджень, розвиток е-бізнесу зумовить значне зростання якості життя людей у першому десятилітті ХХІ ст. порівняно із попередніми ста роками, що припадають на ХХ ст. Такі складові інформаційної економіки як е-уряд і е-банкінг відкривають нові можливості для підприємств е-бізнесу та значно покращують добробут громадян.
Основною ознакою е-бізнесу фахівці вважають використання інформаційно-комунікаційних і мережних технологій не лише для ведення бізнесу, а, й для управління ним. Проте часто автори наукових і науково-практичних публікацій ототожнюють поняття «е-комерція» та «е-бізнес» або використовують їх як різні поняття. Наприклад: 1) підприємствами е-бізнесу у чистому вигляді вважаються Amazon.com і eВay.com, але якщо підприємство разом із сайтом має фізичні магазини, у яких продає свій товар (наприклад, nalli.com), то ці підприємства належать до е-комерції; 2) до е-бізнесу належать підприємства, що використовують мережні технології для удосконалення процесу управління або навчання співробітників, але якщо підприємства використовують мережні технології для взаємодії із постачальниками та споживачами – це е-комерція.
Умовно підприємства, що належать до е-бізнесу, можна поділити на чотири групи (табл. 7.5).
Таблиця 7.5
Групи підприємств, що належать до е-бізнесу
Група підприємств |
Вид діяльності підприємств |
Приклади компаній |
---|---|---|
Інтернет-інфраструктура: 1) компанії, які забезпечують виробництво обладнання та підключення до мережі Інтернет; 2) компанії, що займаються розробкою програмного забезпечення для функціонування обладнання, підключеного до мережі Інтернет |
Виготовлення та встановлення мережного обладнання; Виготовлення обладнання для роботи у мережі Інтернет і його програмного забезпечення (наприклад, виробництво персональних комп’ютерів, серверів); Виробництво Інтернет-магістралей; Провайдерська діяльність; Постачання систем безпеки; Виробництво волоконної оптики |
Cisco, AOL, AT&T, Qwest, MCI, TCS
В Україні: Укртелеком, Київстар, Воля, Тріолан, |
Інфраструктура інтернет-додатків: 1) компанії, що займаються розробкою програмних продуктів для користувачів, проводять навчання, забезпечують технічну підтримку користувачам, надають консультаційні послуги |
Розробка програмного забезпечення, додатків, драйверів; Виробництво мультимедійного й іншого контенту; Онлайн-навчання у сфері мережних технологій, використання окремих програмних продуктів, баз даних тощо |
Adobe, Microsoft, IBM, Oracle, NETSCAPE
В Україні: Дебет Плюс, Байт |
Інтернет-посередники: 1) компанії, що пов’язують потенційних покупців і продавців у мережі Інтернет (компанії, що акумулюють необхідний веб-контент для розвитку е-бізнесу, рекламодавці, фінансові посередники, туристичні агентства) |
Організація маркетплейсів; Проведення онлайн-аукціонів; Туристичні послуги; Рекламні послуги в Інтернеті; Фінансова діяльність підприємств, що займаються доставкою товарів |
e-STEEL, Travelocity, e-Trade, Yahoo!, ZDNet, e-Bay
В Україні: Нова пошта, OLX |
Е-комерція: 1) підприємства, що продають товари чи надають послуги кінцевим споживачам у мережі Інтернет |
Онлайн-магазини; Онлайн-продаж професійних послуг, онлайн-ігор, квитків від авіакомпаній та інших транспортних компаній, власних послуг на умовах передплати або післяоплати; Продаж послуг туроператорів |
Amazon.com, FLIPKART
В Україні: ModnaKasta, Le Boutique, Інтайм |
Основні переваги е-бізнесу полягають у такому:
1) е-бізнес дозволяє потенційним споживачам обирати і порівнювати товари та послуги самостійно, найзручнішим способом і у будь-який час;
2) можливості е-бізнесу дозволяють пропонувати клієнтам найширший перелік товарів і послуг із усіх можливих;
3) організаційні особливості функціонування підприємств е-бізнесу дозволяють оптимізувати процес ціноутворення.
Проте, підприємства е-бізнесу мають не тільки сильні сторони діяльності, а й слабкі (табл. 7.6).
Таблиця 7.6
Сильні та слабкі сторони е-бізнесу
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
---|---|
В е-бізнесі можна використовувати доступ на глобальні ринки, що дає змогу компанії розширити свою базу клієнтів, а також асортимент товарів |
Правова невизначеність: для е-бізнесу поки що не розроблена правова база, яка б діяла у планетарному масштабі. Особливо актуальною є проблема захисту авторських прав |
Надає можливості розширити бізнес-контакти. Продавці товарів промислового призначення можуть налагоджувати більш тісні зв'язки з покупцями |
Конкуренція для підприємств е-бізнесу переходить із глобального рівня у локальний |
Доступність інформації про товари та послуги в онлайн-магазинах у режимі реального часу дозволяє покупцям швидко, просто і безкоштовно отримати інформацію про товари |
Оскільки в Інтернеті відсутній персональний контакт, рівень прихильності клієнтів не стабільний |
Укладення угоди в електронному режимі знижує операційні витрати підприємства, що, у свою чергу, дозволяє знизити ціну товарів |
Інтернет дає можливість легко порівнювати ціни, тому вони будуть знижуватися, що зумовить негативні економічні наслідки для багатьох підприємств е-бізнесу |
Е-бізнес дозволяє постачальникам підвищувати конкурентоспроможність, стаючи ближче до замовника та використовуючи різні способи отримання та узагальнення інформації про потенційних споживачів |
Існує багато нерозв’язаних проблем захисту даних (інформаційна безпека) |
Технології е-бізнесу скорочують час виходу товару на ринок і процес адаптації компанії до змін ринку |
Засобами ідентифікації особи-користувача можна контролювати людей, перевіряти їх діяльність (унікальний ідентифікаційний код особи може стати об'єктом загрози для людини) |
Забезпечує появу нових бізнес-моделей у вигляді віртуальних підприємств, віртуальних агентів тощо |
Неохопленим залишається деякий сегмент населення, що не має доступу до Інтернету |
Е-бізнес відкриває можливість появи абсолютно нових продуктів і послуг |
– |
Якість обслуговування в Інтернеті постійно поліпшується, оскільки споживач може отримати нову інформацію про компанію та товари в будь-який зручний для себе час |
– |
За допомогою рис. 7.7 наведемо позитивні та негативні зрушення в економіці України під впливом е-бізнесу.
Водночас, більшість негативних аспектів, можуть бути зараховані до потенційних напрямів розвитку або резервів е-бізнесу в Україні та споріднених із ним видів господарської діяльності.
Е-бізнес в Україні |
Висвітлює низку економічних проблем |
1) Зубожіння населення; 2) низький рівень інтернет-покриття та розвитку інфраструктури, особливо у районних центрах і селах; 3) комп’ютерна безграмотність значної частини населення України та відсутність елементарних знань англійської мови, необхідних для придбання товарів і послуг у зарубіжних онлайн-магазинах |
Сприяє позитивним зрушенням в економіці |
Поглиблює негативні тенденції в економіці |
1) Розвиток е-бізнесу у міжнародному масштабі значно посилює конкуренцію у вітчизняному бізнес-середовищі, зменшує шанси вітчизняних підприємств на ведення прибуткової господарської діяльності у зазначеній галузі; 2) на державному рівні потребують детальної законодавчої регламентації питання, що регулюють особливості ведення господарської діяльності в електронному середовищі, проблеми передачі та захисту конфіденційної інформації, розрахунків різними видами коштів; оподаткування |
1) Для населення: потенційна можливість більш повного задоволення потреб у товарах та послугах, що виробляються та надаються як вітчизняними, так і закордонними підприємствами; більш швидкий розвиток інфраструктури (дороги, служби доставки, інтернет-провайдери, диверсифікація засобів платежу); 2) для бізнесу: нові способи ведення бізнесу, що дозволяють значно мінімізувати витрати на здійснення господарської діяльності; можливість використання зарубіжного досвіду ведення бізнесу; можливість виходу на зарубіжні ринки; можливість виступати посередниками між іноземними виробниками та вітчизняними споживачами; зростання попиту на супутні щодо основаного виду діяльності товари та послуги; 3) для держави: надходження до бюджету у вигляді податкових платежів; нові робочі місця; вищий рівень задоволення потреб населення у товарах народного вжитку, а отже, більше задоволення життям у країні загалом та владою у ній, зокрема |
Рис. 7.7. Позитивні та негативні зрушення в економіці України під впливом е-бізнесу
Умовно розвиток е-бізнесу можна поділити на три етапи. На першому етапі було створено підприємства е-комерції, що почали стрімко розвиватися, що зумовило необхідність перенесення різних аспектів господарської діяльності в електронне середовище та виникнення підприємств, що займаються створенням і обслуговуванням е-комерції на другому етапі (наприклад, підприємства, що створюють мережне обладнання або займаються розробкою програмного забезпечення для різних видів бізнесу). На третьому етапі з-поміж підприємств е-бізнесу, до яких належать і підприємства е-комерції, виокремилися підприємства, що займаються мобільною комерцією.
Основні етапи розвитку е-бізнесу та його функції в економіці наведемо на рис. 7.8.
Е-бізнес |
Визначальні риси е-бізнесу |
Етап 1. Е-комерція |
Етап 2. Е-бізнес (у тому числі е-комерція) |
Етапи еволюції е-бізнесу |
Етап 3. Е-бізнес (у тому числі е-комерція, м-комерція) |
Використання ІКТ для комунікації між підприємством та споживачем |
Використання ІКТ для управління бізнес-процесами всередині підприємства |
Управління підприємством та продаж товарів здійснюється за допомогою ІКТ через мобільних пристроїв, найчастіше шляхом використання соціальних мереж |
Економічна |
Функції е-бізнесу |
Соціальна |
Інноваційна |
Глобалізаційна |
Екологічна |
Інформація є основним, а не додатковим ресурсом господарської діяльності |
Ведення е-бізнесу можливе лише за умови використання інформаційно-комунікаційних технологій |
Географічне розташування підприємства, місцезнаходження його управлінського апарату, працівників, виробничих і складських потужностей суттєво відрізняється |
Предметом купівлі-продажу все більше стають нематеріальні товари та послуги, на відміну від продажу товарів, що мають матеріальну форму |
4. Використання інформаційно-комунікаційних, мережевих і «хмарних» технологій |
3. Мультиканальність діяльності підприємств е-бізнесу |
Ознаки е-бізнесу |
2. Е-бізнес не обмежений кордонами окремих держав або їх об’єднань |
1. Розширений перелік користувачів інформації |
Визначальні риси е-бізнесу та взаємозв’язки між ними дозволяють визначити основні етапи еволюції е-бізнесу |
Рис. 7.8. Характеристика е-бізнесу
Для кожного із наведених етапів розвитку е-бізнесу характерним є набуття визначальних рис: 1) використання інформаційно-комунікаційних, мережних і «хмарних» технологій; 2) необмеженість е-бізнесу кордонами окремих держав або їх об’єднань; 3) мультиканальність діяльності підприємств е-бізнесу; 4) приділення значної уваги е-бізнесу багатьох користувачів інформації, враховуючи його функції.
Підприємства е-бізнесу у світовій економіці та економіках окремих держав виконують такі функції:
1) економічну:
1.1) отримання, акумулювання та розподіл прибутку;
1.2) задоволення потреб споживачів (як підприємств, так і окремих фізичних осіб) у певних видах товарів або послуг;
2) соціальну:
2.1) збільшують кількість зайнятих осіб, у тому числі, самозайнятих, та тих, що працюють за системою фріланс;
2.2) значна частина підприємств е-бізнесу фінансує соціальні проекти;
3) інноваційну – стимулюють впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в економіку та повсякденне життя;
4) глобалізаційну – сприяють розвитку міжнародного співробітництва;
5) екологічну – зазначена бізнес модель направлена на оптимізацію використання ресурсів: окремі підприємства е-бізнесу працюють за системою виробництво «під замовлення».
Безсумнівно, е-бізнес в Україні розвивається швидкими темпами, і в майбутньому, зі значною вірогідністю, досягне середньосвітових показників. У межах цього дослідження визначено, що для подальшого розвитку е-бізнесу в Україні необхідно:
1) підвищити купівельну спроможність населення;
2) забезпечити доступ до у якомога більшій частині населення;
3) розбудовати інфраструктуру країни (канали зв’язку, дороги);
4) удосконалити чинне законодавство, спрямоване на підтримку розвитку вітчизняного е-бізнесу (наприклад, щодо застосування електронних грошей, використання підприємствами е-бізнесу реєстраторів розрахункових операцій, надання онлайн-покупцям потенційної можливості розраховуватися кредитними коштами тощо).
Отже, поряд із урахуванням національних особливостей ведення е-бізнесу важливо також брати до уваги світові тенденції розвитку цієї галузі. У розвитку е-бізнесу є привабливими всесвітні тенденції, характерні для таких країн як Китай, Сполучені Штати Америки, Велика Британія. У найближчій перспективі вітчизняним підприємствам і органам державної влади, зацікавленим у розвитку е-бізнесу, варто звернути увагу на:
1) розробку мобільних версій сайтів е-комерції та надання покупцям можливості купувати товари за допомогою мобільних телефонів;
2) розробку швидких і надійних систем мобільних платежів;
3) безперервний розвиток багатоканального маркетингу;
4) розширення кількості та видів торговельних майданчиків;
5) автоматизацію маркетингових процесів (наприклад, автоматизований аналіз сторінок та публікацій);
6) розробку маркетингового контенту (статті, пости в блогах);
7) підвищення рівня персоналізації при взаємодії із клієнтами, у тому числі персоналізації інтерфейсу при використанні великої кількості даних;
8) створення та розширення мережі демонстраційних залів тощо.
При формуванні стратегії розвитку для підприємств е-бізнесу доцільно враховувати такі тренди бізнесу у всесвітній мережі: е-безпека, е-платежі, логістика, прогнозування діяльності, аналіз BigData, підвищення продуктивності праці, е-навчання, соціальна складова діяльності підприємств е-бізнесу.
В Україні та світі відбуваються значні зміни у економіці, пов’язані із розповсюдженням інформаційно-комунікаційних технологій. Значна частина господарських процесів підприємств, що працюють у реальному секторі економіки переноситься у електронне середовище. Крім того, виникає нова галузь економіки – е-бізнес, основною особливістю якого є використання інформаційно-комунікаційних технологій для взаємодії із кінцевими споживачами та управління бізнес-процесами всередені підприємства.
Оскільки на підприємстві керівництво несе відповідальність за досягнення цілей підприємства відповідно до визначеної ним бізнес-стратегії, то і при використанні систем електронного бізнесу, важливо, щоб керівництво приймало відповідні заходи для управління пов'язаними з цим ризиками.
Керівництво підприємства, що має розрахунки з електронної торгівлі повинне планувати, організовувати, контролювати і керувати реалізацією необхідних заходів для забезпечення своєчасного перешкоджання, попередження й виявлення невідповідностей та незаконних дій.
Базисним компонентом контролю підприємств, що мають розрахунки в електронній торгівлі є створене керівництвом середовище контролю, що формує атмосферу в організації, та яке впливає на усвідомлення персоналом важливості виконання контрольних функцій
З огляду на це, фінансово-господарська діяльність та операції, що пов’язані з електронною торгівлею мають ряд особливостей, що відображаються також і в бухгалтерському обліку (Рис.1.4).
Рис. 7.9. Особливості бухгалтерського обліку в електронній торгівлі
До основних складових об’єкта бухгалтерського обліку електронної торгівлі у підприємства відносяться витрати на створення сайтів і презентацію товару, оформлення електронних договорів, приймання замовлення, електронні платежі в різних формах, здійснення операцій щодо виконання замовлення і т. д. Відповідно, господарські операції підприємства, що мають розрахунки в електронній торгівлі повинні бути зареєстровані у хронологічному порядку та під лягають обробці та відображенню на рахунках бухгалтерського обліку, що є підставою для складання фінансової звітності.
Користувачі економічної інформації очікують від бухгалтерського обліку підтримки в прийнятті зважених перспективних рішень за рахунок побудови та використання інтегрованої бази даних, генерування нових інформаційних потоків та компенсації відсутніх інформаційних ресурсів.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла