Тема 3. Процес та етапи прийняття стратегічних рішень на різних рівнях управління

При визначені кола проблем в процесі прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності функціонування підприємництва необхідним є визначення факторів, що впливають як на сам процес, так й на ефективність прийнятого рішення, на його якість. Криворучко О.В., Цюцюра М.І., Цюцюра С.В. якість управлінського рішення розуміють як «ступінь його відповідності характеру задач функціонування, які дозволяють постійно розвиватися системі управління проєктами, тобто управлінські рішення забезпечують подальші шляхи розвитку системи за різноманітних умов формування економічних відносин». Тобто, під якістю стратегічного рішення можна розуміти те, наскільки підприємство досягло поставленої цілі та задач, а також відбувається подальший розвиток підприємства навіть з урахуванням умов невизначеності та ризикованості функціонування. На рівні підприємництва це характеризується тим, наскільки ефективно працюють бізнес-структури та відбувається розвиток підприємництва в країні в цілому. 

За думкою тих самих вчених, серед факторів, як впливають на якість та ефективність управлінського рішення, можна виділити – фактори внутрішньої природи та зовнішні фактори. Цілком зрозумілим є те, що фактори внутрішньої природи обумовлюються самою системою, яка приймає рішення та залежить від його мети та завдань, в той час як зовнішні фактори включають в себе вплив навколишнього середовища. Саме в цьому й виникає найбільша загроза ефективності прийнятого стратегічного рішення, тому що масштаб впливу навколишнього середовища важко прогнозувати та оцінити, а також виміряти можливість економічних та політичних коливань в сучасних умовах розвитку світу. Особливо важливим тут є те, що підприємство (підприємництво) та зовнішнє середовище перебувають у постійній взаємозалежності: зовнішнє середовище впливає на підприємство й навпаки. Тому й прийняття стратегічного рішення залежить не тільки від аналізу внутрішнього середовища, а потім зовнішнього, а й від оцінки впливу одне на одного та можливі наслідки цього впливу. Тобто, цей процес ускладнюється взаємозалежним характером факторів, які безпосередньо впливають на якість та ефективність прийнятого стратегічного рішення. 

Для того, щоб стратегічне рішення було якісним та ефективним виділяють різні підходи та методи його прийняття. 

Вороніна А.В. та Копил О.В. визначають наступні підходи до прийняття стратегічних рішень: 

інтуїтивний (заснований на відчутті, що вибір правильний). Серед недоліків можна визначити: статистично шанси на правильний вибір - низькі;

підхід, заснований на судженні (адаптаційні рішення) (в основі цього підходу лежить прийняття рішення, яке засновано на знаннях та усвідомленнях управлінця зі свого досвіду. Менеджер опирається на той варіант, що приніс найбільший успіх в минулому). Серед недоліків виділяються: судження неможливо співвіднести з ситуацією, яка раніше ніколи не відбувалась, тому досвіду її рішення просто немає;

раціональний підхід (раціональне рішення обґрунтовано аналітичним процесом, засновується на розрахунках та результатах стратегічного аналізу). Не залежить від минулого досвіду.

Серед цих всіх підходів найбільш обґрунтованим здається раціональний, який має аналітичне та розрахункове підґрунтя, але не можна казати, що інші два не мають права на існування. Найбільш ефективним може бути поєднання цих всіх підходів, тому що деякі знання не можна перекласти на цифри для розрахунків, а відчуття є немаловажною складовою успішності бізнесу. Тому, для якісного стратегічного рішення має бути застосування універсального підходу до його прийняття.