Тема 5. Методи прийняття стратегічних управлінських рішень

Кожен вид стратегічного аналізу охоплює кілька прикладних методів і прийомів: 

1) стратегічний аналіз макрооточення підприємства:

- аналіз інформаційних оглядів, проектів, звітів, статистичних довідок; 

-  кабінетні дослідження, різноманітні методи сегментації, збирання даних, аналізу і статистичної оцінки; 

-  економетричне моделювання; 

-  PEST-аналіз;

2) стратегічний аналіз безпосереднього оточення (галузі і конкуренції):

- аналіз життєвого циклу галузі:

- аналіз вхідних і вихідних бар'єрів галузі;

- бенчмаркінг;

- кластерний аналіз (Кластерний аналіз — це багатовимірна статистична процедура, яка виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів і потім упорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи — кластери (Q-кластеризація, або Q-техніка, власне кластерний аналіз).

Основна мета кластерного аналізу — знаходження груп схожих об'єктів у вибірці. Спектр застосувань кластерного аналізу дуже широкий: його використовують в археології, антропології, медицині, психології, хімії, біології, державному управлінні, філології, маркетингу, соціології та інших дисциплінах. Однак універсальність застосування привела до появи великої кількості несумісних термінів, методів і підходів, що ускладнюють однозначне використання і несуперечливу інтерпретацію кластерного аналізу);

- метод сценаріїв (Метод сценаріїв являє собою низку прогнозів з кожного розглянутого рішення щодо його реалізації, а також можливих позитивного чи негативного наслідків. Одним з основних завдань у розробці сценарію є визначення факторів, що характеризують ситуацію та тенденції її розвитку, формування альтернативних варіантів динаміки їх зміни. Головна вимога до розробленого сценарію — це відповідність результату поставленій меті.

Розробка прогнозного сценарію — це метод, за допомогою якого встановлюється логічна послідовність подій для показу того, як, відповідно до ситуації, може крок за кроком розгортатися майбутній стан об'єкта дослідження. Гіпотетичні альтернативи, що описують майбутнє, називаються сценаріями. Вони повинні розроблятися на строго логічних обґрунтуваннях, бути надійними й реально можливими варіантами розвитку);

- імітаційне моделювання (Імітаційне моделювання – це метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, яка з достатньою точністю описує реальну систему, і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з моделлю називають імітацією (імітація – це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті);

- методи експертних оцінок (Дельфі, мозкового штурму та ін.). Метод Дельфі (Метод «Дельфі» — систематичний збір інформації про об'єкт прогнозування шляхом опитування експертів та узагальнення даних.

Він має досить багато варіацій, але в цілому його можна описати наступним чином:

1. Формується група (як правило з експертів, але в окремих випадках можуть бути залучені люди, які не є експертами), причому важливо те, що ці люди не спілкуються безпосередньо один з одним.

2. Кожному члену групи пропонується анонімно висловити пропозицію відносно проблеми, з якої потрібно прийняти рішення.

3. Після чого кожен член групи отримує загальний звіт про висловлені припущення. В деяких випадках перераховуються всі пропозиції.

4. На підставі отриманого звіту учасникам знову пропонується висловити свої думки. Подібні цикли повторюються або протягом встановленого часу, або до того часу, поки узагальнений звіт перестане змінюватися, що означатиме, що кожен член групи залишився при своїй думці);

3) стратегічний аналіз підприємства:

- аналіз основних компетенцій і основних можливостей;

- аналіз вектора зростання;

- ЕТОР-аналіз (аналіз загроз зовнішнього оточення і профілю можливостей);

- SWOT-aнaлiз (аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз);

- SРАСЕ-аналіз (оцінка стратегічної позиції і дій) (Метод SРАСЕ-аналізу є похідним від SWОТ-аналізу та застосовується для оцінки сильних та слабких сторін діяльності підприємств за такими групами критеріїв: 1) фінансова сила підприємства (ФС); 2) привабливість галузі (ПГ); 3) стабільність галузі (СГ);

- матриця ВCG (матриця «Зростання / Частка», розроблена Бостонською консалтинговою групою);

- матриця GЕ/МсКіnseу (матриця «Привабливість галузі / Позиція в конкуренції»);

- матриця Shell/DPM (матриця спрямованої політики, розроблена компанією Shell),

- PIMS-аналіз (аналіз впливу ринкової стратегії на прибутки) (ПІМС-аналіз (PIMS-analysis) - один з методів стратегічного предпланового аналізу, що ставить за мету визначити вплив обраної стратегії на величини прибутковості і готівки. ПІМС-аналіз походить від скорочення фрази англійської мови: "the Profit Impact of Market Strategy".);

- аналіз життєвого циклу підприємства;

- аналіз часових рядів, екстраполяція тенденцій (Аналіз часових рядів — сукупність математико-статистичних методів аналізу, призначених для виявлення структури часових рядів і для їх прогнозування. Сюди належать, зокрема, методи регресійного аналізу. Виявлення структури часового ряду необхідно для того, щоб побудувати математичну модель того явища, яке є джерелом аналізованого часового ряду. Прогноз майбутніх значень часового ряду використовується для ефективного прийняття рішень. У широкому значенні екстраполяція - це метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих зі спостережень за однією частиною явища, на іншу його частину. У вузькому значенні - це визначення по ряду даних функції інших її значень поза цим рядом. Екстраполяція полягає у вивченні сформованих у минулому і сьогоденні стійких тенденцій економічного розвитку і перенесення їх на майбутнє);

- аналіз вразливості підприємства;

- порівняльний аналіз «цілі – план – факт – оптимізація – відхилення»;

- причинно-наслідковий аналіз;

4) стратегічний аналіз:

- аналіз життєвого циклу продукту і стратегії маркетингу;

- життєвого циклу продукту і фінансової ситуації;

- життєвого циклу продукту і конкуренції;

- життєвого циклу продукту і менеджменту;

- життєвого циклу продукту і факторів продуктивності;

- впливу зацікавлених сторін;

5) стратегічний фінансовий аналіз:

- підготовка проектованих фінансових звітів;

- прогнозування за методом процента від продажу;

- стратегічна оцінка фінансових результатів і фінансових потреб;

- розрахунок фінансових коефіцієнтів;

- діагностика (прогнозування) банкрутства;

6) стратегічний інвестиційний аналіз:

- чиста приведена вартість;

- методи формування господарського портфеля;

- методи варіантного аналізу;

- аналіз ризиків;

7) аналіз стратегії та прийняття стратегічних рішень:

- матриця вибору головної стратегії;

- аналіз ключових факторів успіху;

- методи імітаційного моделювання;

- теорія ігор;

- теорія масового обслуговування;

- методи сітьового аналізу;

- методи експертних оцінок;

- підготовка стратегічного плану.