Тема 5. Методи прийняття стратегічних управлінських рішень

Самі методики прийняття стратегічних рішень широко описані в науковій літературі, засновані на різних прийомах та відрізняються від етапу процесу прийняття рішень. В роботі Бойчука В.А. та Проскуровича О.В. ці методики представлені достатньо широко й їхня кількість свідчить про великий інструментарій, який може стати при нагоді в процесі прийняття стратегічного рішення. Так, вони виділяють аналіз інформаційних оглядів, звітів, довідок, проєктів тощо, економетричне моделювання, PEST-аналіз (який стає вагомою складовою майже будь-якого процесу діяльності підприємства). Також ці наковці виділяють методи аналізу життєвого циклу галузі, бенчмаркінг, кластерний аналіз, метод сценаріїв, імітаційне моделювання, експертні оцінки тощо. Ці методи можуть бути використані при аналізі галузі та конкурентного середовища, для формування бачення можливостей розвитку технологій та інновацій в галузі, конкурентної поведінки та їхньої стратегії, можливостей зміни уподобань споживачів. Для цього важливим є вивчення зарубіжного досвіду, так як розвиток нашої держави залежить значно від зовнішнього оточення й наздоганяє сучасні світові процеси. Спектр методів й прийомів, дійсно великий: SWOT-аналіз, аналіз загроз зовнішнього оточення, оцінка стратегічної позиції, оцінка власних компетенцій та можливостей, аналіз життєвого циклу підприємства, його продукту чи окремого проєкту підприємства, аналіз вразливості підприємства, причинно-наслідковий аналіз, аналіз фінансового стану за основними фінансовими показниками тощо, тобто все те, що дає основу для розуміння ефективності актуального управління підприємством та здійснення прогнозу на основі цього. Важливим є не тільки всебічний аналіз власних позицій та продукту, але й конкурентів та галузі в цілому, тому що це найближче оточення підприємства разом із споживачами, яке може здійснити найбільший вплив на ефективність прийнятого стратегічного рішення. 

Окремо варто виділити методи прийняття стратегічних рішень – матриця вибору головної стратегії, методи імітаційного моделювання, теорія ігор, теорія масового обслуговування, метод сітьового аналізу, методи експертних оцінок тощо. Ці методи дають можливість змоделювати та прорахувати можливу ефективність того чи іншого стратегічного рішення й обрати найбільш ефективне, яке буде досягати мети підприємства та розвивати його з урахуванням потреб споживачів та усіх груп стейкхолдерів. При виборі того чи іншого методу чи прийому прийняття стратегічного рішення є також ризик некомпетентності спеціаліста, який його застосовує й тому може бути неякісний розрахунок чи аналіз. Тобто, підбір персоналу є одним з визначальних факторів в попередженні можливого ризику.

Тому, серед напрямків з удосконалення процесу прийняття стратегічних рішень можна визначити: по-перше, кваліфікований підхід до етапів цього процесу, по-друге, застосування актуальних методів розрахунку, вибору альтернатив стратегічних рішень, врахування якомога більшої кількості факторів при прийнятті стратегічного рішення та орієнтація на швидку зміну подій як в Україні, так й усьому світі.