Тема 6. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
3. Компонування фізичних рівнянь
Фізичні рівняння:
D {S} = {e}. (6.25)
Розрахункова стержнева схема складається із вузлів, які
з'єднані між собою лінійними СЕ, що
називаються стержнями. У лінійно-деформованих
об'єктах між вузловими
реакціями і вузловими
переміщеннями, що їх зумовлюють, існує лінійна залежність (6.20)R = K D
, де K – матриця жорсткості (матриця пружності), що визначає лінійний зв'язок між векторами напружень s та векторами деформацій , s = k e (закон Гука),де k – це вузлова
реакція, що викликана
вузловим переміщенням умови
що всі інші переміщення дорівнюють нулю. Розглянемо навантажений стержень
i-j рис. 6.5. Рисунок 6.5 – До побудови
матриці піддатливості для стержневого СЕ Для знаходження Kij потрібно почергово надавати одиничні переміщення вузлам дискретної моделі і знаходити
сили, які при цьому передаватимуться на вузли. Матриця
жорсткості K є оберненою до матриці піддатливості D . Деформацію стержня {e} характеризує три компоненти:φ,φ,l, які можна визначити Переміщення δij можна знайти за відомими формулами Максвелла Мора Систему (2.26)
можна подати в матричному вигляді: Коли знехтувати поздовжніми деформаціями l Якщо стержнів в системі "n"(6.26)
(6.27)
(6.29)
(6.30)
(6.31)
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка