Тема 6. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
3. Компонування фізичних рівнянь
Фізичні рівняння:
D {S} = {e}. (6.25)
Розрахункова стержнева схема складається із вузлів, які
з'єднані між собою лінійними СЕ, що
називаються стержнями. У лінійно-деформованих
об'єктах між вузловими
реакціями і вузловими
переміщеннями, що їх зумовлюють, існує лінійна залежність (6.20)R = K D
, де K – матриця жорсткості (матриця пружності), що визначає лінійний зв'язок між векторами напружень s та векторами деформацій , s = k e (закон Гука),де k – це вузлова
реакція, що викликана
вузловим переміщенням умови
що всі інші переміщення дорівнюють нулю. Розглянемо навантажений стержень
i-j рис. 6.5. Рисунок 6.5 – До побудови
матриці піддатливості для стержневого СЕ Для знаходження Kij потрібно почергово надавати одиничні переміщення вузлам дискретної моделі і знаходити
сили, які при цьому передаватимуться на вузли. Матриця
жорсткості K є оберненою до матриці піддатливості D . Деформацію стержня {e} характеризує три компоненти:φ,φ,l, які можна визначити (6.26) Переміщення δij можна знайти за відомими формулами Максвелла Мора (6.27) Систему (2.26)
можна подати в матричному вигляді: (6.29) Коли знехтувати поздовжніми деформаціями l (6.30) Якщо стержнів в системі "n" (6.31)
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла