1. Методи визначення напружено-деформованого стану конструкцій

НДС будівельних конструкцій можна визначити на основі двох рівноцінних напрямків: локального та інтегрального.

Перший базується на розгляді рівнянь будівельної механіки, це рівняння статики, рівняння нерозривності, фізичні та геометричні рівняння. Рівняння локального напрямку подані в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Види рівнянь локального методу будівельної механіки

Вид рівнянь

Матричний запис

Запис з використанням обумовленості про підсумовування Ейнштейна

Статичні (рівняння рівноваги)

 

                               (6.1)

де – матриця умов рівноваги;

– вектор шуканих зусиль;

 – вектор зовнішніх навантажень.

Геометричні рівняння нерозривності

 


                            (6.2)

де –вектор деформацій;

  – вектор переміщень;

  – матриця градієнтів, похідна від  

            матриці форми;

  – похідні від переміщень.

Фізичні рівняння

 


 

             (6.3)

де  – тензор напружень;

  – тензор деформації;

 – матриця піддатливості;

 – матриця жорсткості;

  – дельта Кронекера.


Другий напрямок – базується на варіаційному численні, основним поняттям якого є енергія. Енергетичний (термодинамічний) метод вивчення явищ природи розглядає зміни в системі як виділення чи поглинання енергії, перетворення одних видів енергії в інші. Цей метод встановлює загальний напрямок процесів, визначає кінцевий стан, але не дозволяє розглянути протікання процесу.

Енергія – це найбільш загальна кількісна характеристика руху. Внутрішня енергія системи – кількісна форма всіх форм руху, що проявляються при взаємодії внутрішніх елементів системи, утворюючих структуру даного рівня.

В результаті для розв’язання крайових задач із визначення НДС будівельних конструкцій потрібно розв’язувати систему із 15 диференційних рівнянь в частинних похідних з конкретними граничними умовами.

Ця система крайових задач може бути розв’язана числовими методами, оскільки аналітичних розв’язань існує дуже мало:

-      методом скінченних різниць (МСР);

-      методом скінченних елементів (МСЕ);

-      методом граничних елементів (МГЕ).

Дуже багато фізичних явищ зводиться до крайових задач для рівнянь в частинних похідних. Тому область прикладання МСЕ дуже широка. Успішне використання на теперішній час МСЕ пов’язано з таким.

1. Крайові задачі в рівняннях з частинними похідними перетворюються у варіаційні, що дозволяє в рамках прийнятої апроксимації відшукати оптимальне рішення.

2. ЕОМ дозволяє розв’язувати СЛАР високих порядків, а саме до них зводиться пошук розв’язків крайових задач.

3. Стало можливим використання універсальних програм, скрупульозно складених спеціалістами, що дозволяє користувачеві при виконанні великого обсягу розрахунків обмежитись лише підстановкою вхідних даних.


Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла