Тема 4. Теорія вибору споживача (2 години)

Повернемося до таблички з питань 1, де описані приклади ринкових кошиків, що містять різну кількість харчових продуктів та одягу.

Покажемо на графіку ці ринкові кошики.

По горізонталі – одиниці продуктів харчування, по вертикалі – одягу.

Тепер користуючись аксіомами щодо споживчих уподобань, спробуємо ранжирувати ці кошики.

Кошик А має перевагу над кошиком G, оскільки він (тобто А) містить більше одиниць і одягу, і харчів (3-тя аксіома – ненасичуваність – чим більше, тим краще.

Кошик Е має перевагу над А, а значить і перевагу над G (аксіома транзитивності).

Але якщо споживача попросять вибрати між ринковим кошиком А (30-Одяг, 20 –Харчі) і кошиком В (50-Одяг, 10 –Харчі), то він може, в залежності від свого настрою 1) віддати перевагу А; 2) віддати перевагу В; 3) вказати на еквівалентність цих кошиків для нього, тобто бути байдужим у виборі між А та В (аксіома порівняності).

Подивиться на кошик D. Споживач буде байдужий до нього так само, як і до А та В. Тобто ці три кошики мають однаковий рівень корисності.

Ринковий кошик G має нижчий рівень корисності, ніж А, В, Д.

Ринковий кошик Е має вищий рівень корисності, ніж А, В і Д і відповідно вищий рівень корисності, ніж кошик G.

Споживчі уподобання можна зобразити графічно, користуючись кривими індиферентності, або байдужості.

Якщо споживачеві байдуже, які кошики вибрати: А, В чи D (оскільки їхня корисність однакова), то з’єднавши ці точки в одну лінію, одержимо криву байдужності.

Крива індиферентності (байдужності) відображає всі комбінації ринкових кошиків, що пропонують однаковий рівень задоволення потреб споживача.

Запишіть і таке визначення.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

На нашому графіку крива I демонструє всі комбінації ринкових кошиків, що пропонують однаковий рівень задоволення із кошиком G; крива III – всі комбінації кошиків, які мають таки же рівень корисності, як і кошик Е. Ця крива III відображає найвищій рівень задоволення потреб, тоді як крива I – найнижчий.

Набір кривих індиферентності називається карта індиферентності, або карат кривих байдужості, яка представляє собою множину всіх можливих рівнів корисності (I, II, III) для певного споживача.

Властивості кривих байдужості:

Від’ємний нахіл (оскільки для збереження корисності зменшення кількості одного товару в наборі має компенсуватися збільшенням кількості іншого)

Криві байдужості не перетинаються.

Для доказу цієї тези скористуємося припущенням від протилежного.

Нехай дві криві байдужості перетинаються в т. А. Кошики А та В знаходяться на одній кривій, значить споживачу однаково, чи А, чи В. Кошики А та Д знаходяться на кривій U₂, значить, споживачу все рівно, чи А, чи Д. Узагальнимо:

- а це значить, що споживачу однаково, чи кошик В, чи кошик D, а значить т.В та D повинні знаходитись на одній лінії. А це суперечить умовам. Значить наше припущення невірне і криві байдужості не перетинаються.

Криві байдужості, які лежать далі від початку координат, характеризують набори товарів, що мають вищий рівень корисності.

Криві байдужості опуклі до початку координат. Розглянемо докладніше, чому це так. Нехай набори А та В забезпечують однакову корисність. Але кошик В містить менше одиниць одягу ,але більше харчів.

Рухаючись з точки А в т.В, заради збільшення споживання харчів на одиницю, необхідно відмовитися від 6-ти одиниць (для того, щоб загальний рівень корисності залишився незмінним).

Кількість одного блага У, від якого споживач готовий відмовитися в обмін на додаткову одиницю блага Х при незмінному загальному рівні корисності, називався граничною нормою заміщення благ.

Гранична норма заміщення позначається MRSxy. Як розраховується ?

^**Знак “-“ ставиться для того, щоб MRS була додатною.

Гранична норма заміщення є tg кута нахилу кривої в цій точці. Рухаємося вправо – збільшуємо споживання харчів. У міру зростання споживання харчів бажання споживача придбавати продукти спадатиме, тобто, він для придбання додаткової кількості продуктів буде поступатися все меншою кількістю одягу. ΔХ=1, ΔY – все менше, значить, tg α буде меншати при русі вправо. А якщо кут нахилу весь час зменшується, крива буде опукла до початку координат.

Чітко записали:

Уздовж кривої байдужості гранична норма заміщення зменшується.

^**Гранична норма заміщення може тлумачитись як співвідношення граничних корисностей благ.

Оскільки гранична корисність MU_X блага Х- це зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю, можемо записати:

Збільшення споживання товару Х на одиницю приведе до збільшення загальної корисності на ΔU₂. Значить, щоб загальна користь не змінилась, необхідно, щоб вона зменшилась на таку саме величину завдяки зменшенню споживання товару У. Тобто ΔU₁= - ΔU₂

Форма (вигляд) кривих байдужості залежить від MRS, котра в свою чергу залежить від того, які в нас товарі у наборі – замінники чи доповнювачи. Розглянемо приклад товарів – абсолютних замінників.

1 літр яблучного соку чудово замінюється на 1 літр апельсинового.

ГНЗ_я.а.-1 = const=> крива байдужності має постійний кут нахилу в будь-якій точці, тобто ця пряма.

Приклад товарів – абсолютних доповнювачів.

Права та ліва туфля – абсолютні доповнювачи (один без одного не споживається). Гранична норма заміщення лівих туфель правими дорівнює нулю (tg 90⁰ = 0). Крива – власне ламана під прямим кутом.