Тема12. Ринки факторів виробництва: капітал (2 години) і природні ресурси

В мікроекономіці до поняття землі як фактору виробництва включаються всі рідкісні природні ресурси – родючість ґрунтів, ліси, корисні копалини, ресурси морів, які можуть бути використані у процесі виробництва.

Через обмеженість земельних ресурсів пропозиція землі є абсолютно нееластичною. Сукупна пропозиція землі не може бути змінена внаслідок індивідуальних рішень. Окремі домогосподарства, зрозуміло, можуть змінювати обсяг землі, що перебуває у їхній власності, але це не впливає на її сукупний обсяг.

Вирішальне значення на ціну землі має саме попит.

Вирізняють сільськогосподарський попит і несільськогосподарський (для будівництва житла чи для промисловості).

Звичайно промисловий попит є більшим за сільськогосподарський попит. Оскільки він в основному пред’являється в містах, а в містах більша кількість бажаючих придбавати земельні ділянки. А сільськогосподарський попит, до того ж є похідним від попиту на продовольство (котрий вважається низькоеластичним).

До того ж, при використанні землі як просторового базис фактор ризику = 0.

Ціна землі як базису буде вищою. Якщо в законодавстві не передбачено, що сільськогосподарські землі – лише для сільського господарства, то ціна буде одна – та, котра вища.

Земельні ділянки не однакової якості. Спочатку залучаються найкращі, вони ж і найдорожчі (так як корисність максимальна). Далі доводиться залучати і гірші ділянки, а від них віддача менша, то ці ділянки будуть готові придбати за меншої ціни. Тому крива попиту на землю має спадний характер.

Згадаємо поняття економічної ренти:

У випадку абсолютно нееластичної пропозиції землі: рента дорівнює сумі орендної плати, яку одержує власник землі, що здається в оренду.