Теоретичний матеріал до теми 10: Інноваційний розвиток України - основа формування біоекономіки
2. Інноваційна основа розвитку біоекономіки
Прискореному розвитку біоекономіки буде сприяти реалізація комплексу заходів щодо стимулювання інноваційної активності бізнесу, передбачених затвердженою Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 5460-VІ від 16.10.2012 р., Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385.
Біоекономіка та інновації, котрі створюються нею, можна розглядати в якості нової стратегії сталого розвитку. Інновації в цьому контексті розглядаються не як самоціль, а як інструмент, що стимулює зростання та розвиток національної економіки. Концепція «сталого розвитку» надає цьому питанню додаткової важливості. Біоекономіка базується на виробництві суспільно-орієнтованої продукції, використовуючи при цьому агроекологічні методи, органічні системи землеробства, соціальні інновації в діяльності різних зацікавлених сторін соціального партнерства, спільне виробництва і впровадження наукових розробок. Проблеми, які вирішуються за допомогою інноваційної біоекономіки - це забезпечення населення оптимальним харчуванням, якісною охороною здоров'я, запобігання деградації середовища проживання, заповнення дефіциту мінеральних ресурсів для промисловості та енергетики за рахунок поновлюваних біоресурсів і т.п. Динамічний розвиток біоекономіки в усьому світі пов'язаний зі стрімким прогресом біологічних наук, біотехнології, інфо- і нанотехнологій та інших природничих дисциплін. Таким чином, на думку європейських вчених, концепція біоекономіка повинна займати центральне місце в інноваційній політиці країни. Тому на сучасному етапі необхідно створити умови, які сприятимуть прискоренню процесу формування біоекономіки в Україні як інноваційного напряму розвитку країни, оскільки це допоможе забезпечити реалізацію національних пріоритетних проектів, формування інноваційної системи, дасть стимул соціально-економічному розвитку регіонів, підвищить конкурентоспроможність держави в умовах глобалізації.
Більшість наукових та технологічних інновацій повинні стосуватися виробництва нових товарів та послуг, в тому числі й біотехнологічної продукції, що вимагає капітальних інвестицій, управлінського потенціалу, ефективної інфраструктури, наявності компетентного персоналу та міжнародної спрямованості. На думку дослідників, технологічний процес змінить культуру та розвиток націй. Відомий дослідник у галузі біотехнологій, Перший президент біотехнологічної асоціації Філіппін Бенігно Д. Песзов сказав, що так само, як мобільні телефони і засоби зв’язку та інформаційні мережі відкрили цілий ряд нових можливостей, так біотехнології будуть впливати на народи.
Для інноваційного розвитку сучасної економіки ключовими є такі напрямки розвитку технологій як інформаційні технології, нанотехнології та біотехнології. Впровадження сучасних інформаційних технологій в Україні здійснюється протягом останніх 20 років. За відносно короткий термін вдалося створити сучасні системи зв'язку, впровадити в промисловість передові інформаційні технології, зробити масово доступним Інтернет і мобільний зв'язок. Наноіндустрія знаходиться в стадії активного формування протягом останніх 5 років. Сфера біотехнологій, як основа біоекономіки, при всій її перспективності та величезних потенційних розмірах нових ринків, поки що не отримала достатнього імпульсу для розвитку в Україні.
Біоекономіка об’єднує увесь спектр відновлюваних і не відновлюваних ресурсів (земельні, лісові і морські ресурси, біологічні ресурси (рослинні, тваринні і мікробні) і біологічні процеси. У цьому відношенні біоекономіка не є чимсь новим, адже біомаса в якості сировини використовується уже давно, наприклад, у деревообробній, целюлозно-паперовій, харчовій промисловості. Проте, перехід до сучасної біоекономіки передбачає широке використання сучасних біотехнологій в набагато більших масштабах. У загальному розумінні біотехнології – це сукупність фундаментальних і прикладних досліджень, а також інженерних рішень, спрямованих на використання біологічних об’єктів, систем або процесів у промислових масштабах. У більш широкому визначенні експертами ОЕСР запропоновано наступний список сучасних конвергентних біотехнологій, що застосовуються у медицині, фармацевтичній і біотехнологічній промисловості, біоенергетиці і сільському господарстві та ін. Саме тому біоекономіка є високотехнологічною частиною економіки, котра створює значну частину національного доходу в багатьох країнах світу. За розрахунками, 2,7% ВВП розвинутих країн буде отримуватися за рахунок використання біотехнологій. На основі використання біотехнологій у 2030 року планується виробляти близько 35% хімічної продукції, 80% лікарських засобів, 50% сільськогосподарської продукції.
Споживачами продукції біотехнології є переважно високорозвинені країни: США, Канада, Японія і Європейський Союз. Однак протягом поточного десятиліття в технологічну гонку включилися і країни, що розвиваються: Китай, Індія, Бразилія реалізують масштабні програми розвитку по всім секторам біоекономіки, зосереджуючи основну увагу на розробці та використанні біотехнологій.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка