3. Наукові підходи до складу функцій системи обліку (аналіз наукових позицій щодо функцій обліку, розвиток теорії у вітчизняній науковій думці).

Дослідження наукових та інших джерел дає змогу стверджувати, що в економічній літературі активно дискутується проблематика встановлення оптимального переліку функцій, які має виконувати облік (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Наукові підходи щодо складу функцій системи обліку бюджетних установ*

Автор та джерело

Функції обліку

П. Й. Атамас

Нагляд,       відображення,      узагальнення,     контроль, управління і керівництво, забезпечення збереження коштів.

Р. Т. Джога, С. В. Свірко, Л. М. Сінельник

Управлінська, контрольна, інформаційна.

К. Зайдель

Реєстрація, регулювання, управління, нагадування, планування.

В. Р. Захар’їн

Інформаційна, контрольна.

М. Г. Михайлов, М. І. Телегунь, О. П. Славкова

Управлінська, контрольна, інформаційна.

Л. В. Панкевич, М. А. Зварич, П. Я. Могиляк, Б. І. Хомічак

Відображення, групування, узагальнення, контроль.

Н. І. Петренко

Захисна.

К. Савіцький

Інформаційна, контрольна, звітно-аналітична, доказова.

Примітка. *Узагальнено автором.

Дані табл. 3.1 свідчать про достатньо широке коло переліку можливих функцій системи обліку та значні розбіжності щодо їхнього складу відповідно до позицій різних науковців. І оскільки облікова система характеризується постійними перетворювальними процесами, пов’язаними не лише зі змінами підходів до управління, а й з результатами зміни станів об’єктів, де вхідні дані трансформуються у вихідні, такі дискусії мають об’єктивне підґрунтя та стають більш актуальними. Виникнувши разом з появою обліку, його функції поступово набували нових видових значень, а їхній перелік розширювався відповідно до управлінських потреб.


Доступність

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла

Кернінг шрифтів

Видимість картинок

Інтервал між літерами

0

Висота рядка

1.2