Тема 3. Функції обліку в умовах трансформації управління та інформатизації суспільства

Ф. Ф. Бутинець до функцій бухгалтерського обліку зараховує формування інформаційного потоку про кругообіг засобів; виявлення результатів господарської діяльності; регламентацію господарських операцій, що відображаються, контроль за станом майна та його джерел. Даючи узагальнене визначення, науковець розглядає бухгалтерський облік як науку з усіма випливаючими з цього атрибутами. Такий підхід важливий і відображає сучасні об’єктивні потреби й закономірності розвитку об’єктів керування. І. О. Гура формує функції бухгалтерського обліку значно вужче, вводячи у перелік такі складові: інформаційну (облікову); обліково- контрольну; обліково-аналітичну. Дещо іншою є позиція російського науковця Л. І. Вороніної, яка виділяє інформаційну, планову, контрольну, аналітичну функції та функцію зворотного зв’язку. Правомірність виокремлення функції зворотного зв’язку пов’язана з процесом здійснення управління суб’єктом на базі інформаційної системи, основою якої є дані бухгалтерського обліку. Для забезпечення ефективності діяльності бюджетних установ її використання слід поширити на: об’єкти обліку й пов’язану з ними управлінську компонентну взаємодію; побудову матриці вхідних і вихідних параметричних характеристик, суміжної взаємодії об’єктів та даних; формування інформаційної бази, заснованої на логічно поєднаній системі показників згідно з наявними умовами і технологією опрацювання інформації тощо.

Розвиток нової науково- пізнавальної функції обліку відбуватиметься за умови процедурного підходу щодо розкриття взаємозв’язку економічних дій та їхньої сутності шляхом використання комп’ютеризованих систем, статистичних методів, а також застосування нової його методології (рис. 3.2).

Функції бухгалтерського обліку як складної системи

Внутрішні

Зовнішні

Полягають у виконанні робочих прийомів обліку, це суттєвий, але технічний елемент професійної діяльності бухгалтера

Результат – становлення та розвиток обліку як науки

Науково-пізнавальна

Прогностична

Контрольна

Регуляторна

Інформаційна

Правового захисту суб’єктів господарювання

Мотиваційна (виховна, яка полягає у матеріальній відповідальності та раціональному використанні ресурсів)

Рис. 3.2. Функції бухгалтерського обліку згідно з визначенням

Г. Г. Кірейцева

 Розвиток і реалізація функцій обліку потребують, як стверджує Г. Г. Кірейцев, змістовного бачення можливостей методу обліку та відображення змін, тенденцій, закономірностей поведінки його об’єктів. Цей аспект проблем пов’язаний з підвищенням ролі суб’єктів облікової діяльності у вирішенні фінансових і суто управлінських завдань.

Значну увагу науковець приділяє науково-пізнавальній функції, прив’язуючи її до проблеми визначення кінцевих фінансових результатів, яка у зв’язку зі змінами в економічних і правових відносинах ускладнюється й потребує високого методологічного рівня всієї системи бухгалтерського обліку.

Аналогічний підхід підтримує також В. О. Осмятченко, який вважає, що в сучасних умовах є необхідність подальшого дослідження концептуального апарату теорії бухгалтерського обліку, а саме його функцій за умов поєднання з інформаційними технологіями.

Для бюджетних установ, зокрема освітніх і медичних, це також актуально. На сьогодні більшість суб’єктів бюджетної сфери використовує програмні продукти для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку. Заміна ручної форми на комп’ютеризовану значно розширює функціональну спрямованість обліково-аналітичної діяльності.

З огляду на це слушним з погляду бухгалтерського обліку як науки є відокремлення саме науково-пізнавальної функції. Незважаючи на дискусійність вказаного підходу, зазначимо, що потрібні подальші дослідження розглянутої позиції. Обґрунтуванням цього є кулуарне обговорення доцільності наукових пошуків за спеціальністю “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами діяльності)” загалом. Висловлюється думка, що доцільно об’єднати дослідження за низкою спеціальностей в один напрям “Економіка і підприємництво”, котра базується на тезі про відсутність практичного (експериментального) зразка результату дослідження, на жорсткому законодавчому регулюванні порядку ведення бухгалтерського обліку та його невизнанні як науки загалом. З цього приводу зазначимо, що авторська позиція збігається з думкою більшості українських науковців про визначальну роль і місце бухгалтерського обліку в системі економічних наук і необхідність його розвитку. Отже, науково-пізнавальна функція має належати до переліку облікових функцій у бюджетних установах, оскільки її застосування уможливлює розвиток й удосконалення системи обліку загалом.

В. М. Савченко та Н. М. Колос акцентують увагу на наявності інформаційної та контрольної функцій обліку. Причому інформаційна, на їхній погляд, уособлює формування повної, достовірної, корисної дискретної інформації щодо майнового стану та всебічного висвітлення господарської діяльності підприємства, що є  основою для здійснення аналітичних і контрольних процедур. Контрольна функція обліку забезпечує виявлення в процесі оперативного управління потенційні порушення законодавства та інтересів власників.

У своїй позиції вказані автори при уточненні визначення певним чином виражають суперечні думки. Якщо взяти за основу визначення інформаційної функції, яке подають науковці (вважаємо, що це визначення має раціональне зерно), то воно базується на твердженні, що саме ця функція є основою здійснення аналітичних і контрольних процедур. Щодо другої частини – пояснення контрольної функції, то в результаті використання першого означення вона втрачає свою значимість як відокремлений предмет дослідження. Окрім того, обмеження контрольної функції лише оперативним виявленням потенційних порушень законодавства та інтересів власників значно звужує значення системи обліку у соціальному плані. В такому разі вона не може бути джерелом захисту прав споживачів, що абсолютно не правильно.

У розвинених країнах питання соціальної функції обліку розглядається як важливе завдання обліку, як системи рахунків для спільноти (соціальний облік). Він має три основні функції: забезпечення прозорості звіту про результати діяльності; вимірювання ефективності діяльності; забезпечення періодичної інвентаризації економічного становища населення.

Такий підхід відстоює Н. М. Малюга, пропагуючи властивість системі обліку в сучасних умовах соціальної функції та стверджуючи, що розвиток бухгалтерського обліку має відбуватися відповідно до суспільних потреб.

Однак сутність соціальної функції, як її розглядають зарубіжні науковці у контексті соціального обліку, дещо не збігається з підходом до обліку в бюджетних установах. Відмінність полягає у тому, що діяльність громади у розвинених країнах розглядається як діяльність, здатна забезпечувати прибуток. Відповідно до обсягів та можливостей отримання прибутку приймаються рішення про доцільність чи недоцільність (вигоду для громади) здійснення тої чи іншої операції, наприклад, продажу чи ліквідації бізнесу. З цього випливає, що найбільш зацікавленим суб’єктом є сама громада (у більш широкому суспільному розумінні – держава), оскільки дотримання соціальної функції забезпечує підвищення рівня соціального добробуту загалом.

Для бюджетних установ, метою діяльності яких є задоволення потреб у послугах, а не отримання прибутку (відповідно до Бюджетного кодексу України вони мають статус неприбуткових), соціальна функція має полягати у: сприянні можливості отримання (надання) високоякісних послуг усім верствам населення; забезпеченні належного рівня якості за мінімальних затрат; досягненні збалансованості потреби у матеріально-технічному постачанні, кадрах і послугах. Виконання цієї функції потребує розробки показників соціального характеру, застосування відповідних технологій та інструментарію їхніх розрахунків, а також формування науково обґрунтованої методології відображення в обліку, а саме: розробки принципів, методів обліку, а також алгоритмів і напрямів руху даних, форм документації, документообороту, нових рахунків.

Прогнозна функція, яка в науковій літературі з бухгалтерського обліку в бюджетних установах не виокремлюється, властива йому методологічно, починаючи з того часу, коли почали складатися кошториси. У них відображаються планові дані, а самі кошториси вважаються основними плановими документами, на підставі яких бюджетні установи отримують фінансове забезпечення. Проте реалізація вказаної функції через її ігнорування у системі обліку в бюджетних установах виявляється недостатньо ефективно. Окрім процесу формування розрахунків до кошторису, котрий базується на використанні прогнозних показників діяльності, жодні інші стратегічні цілі не практикуються. Незважаючи на це, їхній розгляд і аналіз у контексті модернізації обліку може бути корисним, оскільки дасть змогу встановити певні існуючі закономірності процесів, які відбуваються, здійснювати наукові передбачення з метою усунення диспропорцій та проблем і визначити можливості оптимально ефективної діяльності бюджетних установ.

Розширення позицій застосування прогнозної функції обліку забезпечить об’єктивні умови посилення інтеграції управлінських і економічних знань, дасть змогу формувати прозорі й обґрунтовані з допомогою економічних даних стратегії розвитку. Такі стратегії, зважаючи на те, що основою їхньої розробки є достовірні дані, котрі може дати лише система обліку, також будуть достатньо достовірними та досяжними. В умовах нестабільності та дефіцитності фінансового забезпечення діяльності бюджетних установ реалізм планів є надійною складовою ефективності виконання бюджетних програм у процесі реформування бюджетного устрою.

На цьому, зокрема, акцентує увагу С. В. Бардаш, який стверджує, що бюджетна реформа в Україні передбачає: забезпечення реальних планових показників бюджету та їхнє виконання, визначення  пріоритетів бюджетного фінансування, перехід від практики утримання установ бюджетної сфери до програмно-цільового методу планування та здійснення видатків, забезпечення ефективного використання коштів загального та спеціального фондів державного  та  місцевих  бюджетів.

У будь-якому разі зосередження уваги на прогнозуванні дає змогу уникнути ризиків невизначеності, диспропорційності, сформувати злагоджений та стабільний порядок і якість надання послуг. Прогнозна функція обліку, особливо у великих бюджетних установах зі значною кількістю господарських операцій та процесів, призначена для того, щоб з минулого та сучасного здобути знання, які впливають на прийняття рішень у майбутньому. Розвивати її  слід з метою визначення та врахування тенденцій розвитку майбутніх економічних явищ і процесів на основі врахування облікової інформації, яка відноситься до періоду, що минув.