Тема 3. Функції обліку в умовах трансформації управління та інформатизації суспільства

Для забезпечення дієвості прогнозів в умовах економічної та фінансової нестабільності слід поряд із базовою інформацією, отриманою із системи обліку бюджетної установи, використовувати тенденції державної політики, а також інформацію, отриману зі сторони (в т. ч. облікові дані інших аналогічних установ, контрагентів тощо). Корисність такої інформації має визначатися відповідно до того, чи має вона вплив на ефективність діяльності та чи сприятиме зниженню рівня невизначеності майбутніх подій і процесів, а її обсяги визначатимуться згідно зі станом розвитку комунікаційно-технічної складової.

Відповідно до цього доцільно розглядати і розвиток функцій обліку як  інформаційної  системи.  Р.  Т.  Джога,  Л.  М.  Сінельник,  І. О. Кондратюк, В. В. Петруніна вважають, що як система контролю за використанням бюджетних коштів бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує три функції: управлінську, контрольну та інформаційну.

Так, абсолютно ніякої суперечності не містить у собі певна модифікація контрольної та інформаційної функцій, яка є об’єктивним результатом змін, що проходять як на мікро-, так і на макрорівнях і пов’язані з розвитком ринкових відносин та сучасним станом економіки. Проте певна парадоксальність цього переліку полягає у розгляді управлінської функції як функції бухгалтерського обліку. Це частково суперечить класичній теорії, згідно з якою саме облік є однією з функцій управління, а не навпаки. Проте для бюджетних установ, видатки яких суворо контролює Державна казначейська служба України та її територіальні органи, твердження вищеназваних науковців є обґрунтованим.

Отже, рекомендації щодо розвитку функцій бухгалтерського обліку варто розглядати у поєднанні з функціями аналізу. Лише таким чином можна досягти позитивних результатів діяльності і підвищення якості послуг, що надаються бюджетними установами. Розроблена в цьому контексті схема функцій обліку та аналізу має враховувати можливі впливи на них зовнішнього й внутрішнього середовищ, об’єктивні технічні досягнення в галузі опрацювання інформації, системну трансформацію управління і його потреб у неупередженій та своєчасній інформації тощо.

Бухгалтерський облік у цьому контексті виконує управлінську функцію, оскільки є механізмом виконання розпоряджень і одночасно дозвільною основою здійснення тієї чи іншої операції, пов’язаної з витрачанням грошових коштів. Своєчасність та ефективність управлінських рішень (у нашому разі ієрархічно вищого управлінського та контролюючого органу) прямо пропорційна до точності, коректності, законності та доцільності інформації, яка подається на розгляд. Окрім цього, невід’ємним атрибутом прийняття управлінського рішення є оцінка (аналіз) вихідних даних і подальших його результатів.

Слід зазначити, що в умовах сучасного суспільства обсяги інформаційних даних є надзвичайно великими. Значно зростають вони і на рівні самих бюджетних установ. Особливо це стосується медичних і навчальних закладів, органів влади та управління.

З огляду на це сучасній модернізованій системі обліку має бути властива ще одна важлива функція – сигналізація (нагадування) про терміни сплати тих чи інших платежів. Технічне досягнення її виконання передбачає встановлення періодичності платежів. Проте не всі терміни є прогнозованими, а ряд операцій, пов’язаних зі здійсненням розрахунків, не завжди статичні. Однак забезпечення виконання названої функції, хоча б стосовно планових платежів, дасть змогу вирішити ряд проблем, пов’язаних із виникненням непродуктивних видатків (наприклад, застосування штрафних санкцій при порушенні термінів сплати комунальних, податкових чи інших фіксованих за датами платежів). З цією метою при модернізації обліку доцільно передбачити можливість виконання системою обліку функції нагадування про необхідність здійснення сплати платежу на конкретну дату.