Тема 3. Функції обліку в умовах трансформації управління та інформатизації суспільства

Значні обсяги баз даних системи обліку в сучасних умовах також потребують формування системи збереження інформації та достатньо оперативних механізмів пошуку конкретних показників.

Практика свідчить, що просте нагромадження облікової інформації обмежується технічними можливостями та обсягом пам’яті сучасної комп’ютерної техніки. У зв’язку з цим розвиток й удосконалення системи обліку обмежуються рівнем розвитку комп’ютерних наук. Виходом зі становища може стати використання наукових відкриттів у галузі побудови непозиційної системи числення, арифметичної самокорекції та розпаралелення обчислень. Такий напрям наукових пошуків у сучасних умовах набуває особливої актуальності, хоч корені його є давніми та пов’язані з перетворенням так званої Китайської теореми.

Розробка загальної методології та організації обліку на засадах його модернізації з використанням сучасних досягнень точних і технічних наук, а також реалізації існуючих відомих математичних теорій є найбільш інноваційним напрямом удосконалення  цієї функції управління. Він уможливлює розвиток системи обліку, форму й обсяг відображення явищ і процесів, які відбуваються в діяльності бюджетних установ. Передумовами формування відповідної концепції є розгляд процесу обліку з точки зору його математичної природи та визначення інноваційних підходів до принципів його ведення, а також варіантів формалізованого подання, опрацювання й збереження даних.

Окрім визначених вище додаткових функцій системи обліку в бюджетних установах (через їхнє постійне недофінансування), доцільно більшу увагу приділити питанням оптимізації діяльності та ресурсовикористання. Вирішенню цього завдання має сприяти система обліку. Таким чином, оптимізаційна функція як його складова уможливить поліпшення фінансового стану завдяки раціоналізації використання наявних ресурсів, удосконаленню системи планування й прогнозування.

Безумовною основою розвитку функцій обліку, як зазначалося, є поява нових досягнень точних і технічних наук, оскільки сьогодні спостерігається стрімкий розвиток та вдосконалення інформаційних технологій збору, формування, передавання, опрацювання, перетворення, захисту і зберігання інформаційних даних.

У сучасних умовах справедливим є твердження про зміну позицій атрибутів інформації. Вона набуває характеристик самостійного об’єкта, який може існувати поза межами людини і матеріального носія. Відповідно до цього існує потреба у зміні підходів до її формування. Основою такого процесу може бути чітке окреслення проблематики потреб управління та створення адекватної йому інформаційної бази. До проблем можна зарахувати:

–       забезпечення взаємозв’язку інформаційних ресурсів зі складовими елементами всіх процесів, що відбуваються під час надання послуг;

–       поліпшення можливостей інтерпретації даних структурних підсистем з метою прийняття рішень для забезпечення поєднання ресурсів і процесів;

–       формування ефективної системи зворотних взаємозв’язків і засобів семантичної обробки інформаційних ресурсів;

–       вишукування можливостей для того, щоб оптимізувати функціонування бюджетних установ та їхніх структурних підрозділів.

Зворотний зв’язок і використання комп’ютеризованих інформаційних систем уможливлюють розвиток оптимізаційної функції бухгалтерського обліку. Для цього слід розробити          алгоритм і побудувати модель завдання розроблення плану діяльності бюджетної установи. Формалізоване його подання в поєднанні з можливостями задавання порівняльних параметрів, оперативно взятих з бази бухгалтерського обліку, дасть змогу контролювати рівень використання наявного потенціалу та формувати необхідні управлінські коригування. З цього випливає, що сучасну систему обліку слід доповнити підсистемою управління нормуванням.

Окрім цього, щоб вирішити питання побудови ефективного плану, треба накопичувати необхідну статистичну інформацію, яка мала б формуватися системою обліку та була б основою для встановлення параметрів значень плану. В такому контексті оптимізаційна функція обліку в умовах обмеженості ресурсів відіграватиме позитивну роль та дасть змогу зробити більш ефективною діяльність бюджетних установ, які отримують фінансове забезпечення у вигляді бюджетних коштів і коштів від надання платних послуг. Підставою такого твердження є те, що розроблення оптимізаційного плану орієнтоване на запровадження в бюджетній сфері елементів нормативного обліку, метою якого є оптимізація витрат.

Критичне оцінювання ролі бухгалтерської інформації для потенційних споживачів послуг бюджетних установ свідчить про недостатнє використання інформаційної функції. Надзвичайно мало громадян (за винятком інформації про ціни на аналогічні послуги) приймають рішення про те, що доцільно звернутися до вибраної бюджетної установи. Перепоною у цьому є також територіальний принцип обслуговування населення, який поширюється на ряд бюджетних суб’єктів господарювання. Однак ширше використання інформаційної функції саме для населення може відіграти суттєву роль у поліпшенні фінансового та матеріального становища установ, які фінансуються з бюджету, особливо закладів вищої освіти та охорони здоров’я.

Розвиток теорії бухгалтерського обліку бюджетних установ щодо розширення його функцій, як і усіх суб’єктів національної економіки загалом, зумовлений сучасними інформаційними технологіями, досягненнями інформатики та інших наук. Перспективи подальших досліджень і вирішення проблем розвитку функцій обліку відповідно до економічних потреб та вимог полягають у тому, щоб створити основу формування ефективної облікової системи, що зможе забезпечити конкурентоздатність суб’єктів бюджетної сфери не лише на українському, а й на міжнародному ринку.

Таке завдання актуалізує цей напрям наукових пошуків, оскільки його вирішення сприятиме оптимізації системи управління, раціоналізації використання ресурсного забезпечення та підвищенню якості послуг, які надаються бюджетними установами. Важливим цільовим вектором у цьому разі є спрямування на те, щоб завдяки розширенню облікових функцій оптимізувати процеси підготовки та прийняття управлінських рішень. Успішність результатів залежить від комплексності й системності підходу до цього питання. Тому в перспективі необхідно розвивати математичну складову (показники), яка має документально відображатись, а також напрями їхнього подальшого використання відповідно до обґрунтованих у теорії функцій обліку.