2. Конструктивні параметри виведення обліку на якісно новий рівень.

Ситуація, коли існуюча теорія обліку не відповідає дійсності, на чому акцентують увагу майже всі науковці цього профілю, а нова поки не розроблена, свідчить про невирішеність дилеми її розвитку. З математичної точки зору таку ситуацію можна вважати критичною точкою (Х0 – розташована на перетині штрихових ліній Еmax та 2008 (часовий період t)) (рис. 4.2), після якої існуюча теорія вже не забезпечує зростання ефективності діяльності (Еi(t)).


Рис. 4.2. Графік залежності ефективності діяльності бюджетних установ від рівня розвитку системи обліку

 Розвиваючись до точки Х0 (у період до 2008 р.), теорія забезпечувала зростання ефективності системи обліку бюджетних установ. Проте, досягнувши в точці Х0 критичного рівня насичення, вона вичерпала свої можливості удосконалення, тобто рівень розвитку існуючої теорії уже не забезпечує поліпшення системи обліку, як і зростання ефективності її функціонування. Звідси випливає висновок, що така теорія потребує кардинальних перетворень. Згідно із законом Гроша, який встановлює співвідношення між економічними характеристиками діючих і створюваних систем, розвиток нової теорії обліку має відповідати характеристиці 2 f (Y0). Причому, як видно з рис. 4.2, ефективність застосування нової теорії (Ei+1 (t)) у сучасних умовах має бути кратною 2, оскільки в іншому разі вона не окупить затрат (на рис. 4.2 їхня епюра перебуває між лініями функцій Ei+1(t) та Ei(t) в часовому періоді після 2008 р.), здійснених на власний розвиток, а тому її недоцільно буде застосовувати. Отже, співвідношення між системними характеристиками облікових систем мають бути такими:

СОі +1 (t – t0) 2CОі (t – t0),                                   (4.3)

де СОі +1  та CОі – відповідно системні характеристики існуючої та новоствореної систем обліку (на базі відповідних старої та нової теорій).

Підвищення ефективності системи обліку з практичної точки зору полягає у забезпеченні отримання кращого результату на основі сталих (незмінних) або мінімально змінюваних витрат на неї. У  цьому контексті рекомендованими можуть бути два основні шляхи:

–              розробка методу формування облікових даних, який би передбачав менші затрати часу облікових працівників на відображення господарських операцій (явищ і процесів);

–              розвиток модернізаційних процесів, спрямованих на поліпшення технічних характеристик комп’ютерної техніки (збільшення швидкодії, розвиток функціональних можливостей подання облікової інформації, в тому числі з креативними характеристиками тощо).

При цьому справджується такий атрибут (вимога) концепції створення нової системи обліку, як полікритеріальність (рис. 4.3).


Рис. 4.3. Система обліку, її складові елементи / субелементи та їхня полікретиріальність

 
Умовні позначення:

КЕ – критерій елемента систем;

СЕ – критерій складової елемента системи.

 

Зокрема, у разі формування максимально ефективної облікової системи, як свідчать дані рис. 4.3, частина її підсистем, їхніх елементів/субелементів можуть не відповідати цьому показнику, тобто бути менш ефективними або загалом неефективними. Загалом забезпечення ефективності облікової системи вимагає досягнення переважання критеріїв, спрямованих на зниження обсягів витрат і оптимізації діяльності. Щоб досягти цього, слід врахувати той факт, що основними засадами, завдяки яким система обліку виконує свої функції, є його принципи. Отже, концептуально важливо обґрунту- вати ті конструктивні їхні параметри, котрі забезпечують виведення обліку на якісно новий рівень. З цією метою необхідно розглядати модернізацію системи обліку з точки зору законів доцільності й ефективності.


Доступність

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла

Кернінг шрифтів

Видимість картинок

Інтервал між літерами

0

Висота рядка

1.2