1. Концептуальні основи розвитку теорії обліку.

Модернізація обліку бюджетних установ, як загалом і усіх  інших суб’єктів господарювання, в сучасних умовах потребує застосування більш радикальних підходів, аніж удосконалення. Зміна вимог системи управління, поява нових засобів комп’ютеризації, нові наукові відкриття в галузях математики, інформатики, теорії моделювання та інших науках, тісно пов’язаних з системою обліку, зумовлюють виникнення абсолютно інноваційних напрямів її розвитку.

М. С. Пушкар вважає, що існуюча теорія обліку вичерпала власний інтелектуальний ресурс, відстає у розвитку, ізольована від досягнень таких наук, як теорія інформації, кібернетика, менеджмент, маркетинг, логістика тощо, і, навіть від практики обліку, оскільки в останні роки розвиваються його нові підсистеми (управлінський і стратегічний), що потребують розроблення концептуальних основ. Натомість теорія залишається байдужою до цих підсистем обліку, пояснюючи на примітивному науковому рівні функціонування лише підсистеми фінансового обліку.

Варто зауважити, що порівняно з дослідженнями шляхів удосконалення обліку в сучасні науковій літературі недостатньо уваги приділяється розвитку його теорії. Окремі науковці висловлюють думку про те, що складність розробки нової теорії бухгалтерського обліку зумовлена низкою стереотипів, які склалися та підтримуються вченою спільнотою. Інші, навпаки, зазначають, що необхідність виокремлення метатеоретичного рівня бухгалтерського обліку є однією з найбільш перспективних проблем розвитку системи бухгалтерського теоретичного знання, а її вирішення дасть змогу впорядкувати наявні напрацювання та сформувати подальші напрями розвитку окремих бухгалтерських наукових теорій.

Можливо, що такі розбіжності випливають з того, що  в наукових публікаціях переважно констатують факт необхідності розробки, або щонайменше розвитку теорії обліку, однак фактично такі дослідження, за невеликим винятком, не надто поширені.

Проблемність не лише розробки концепції, а навіть її визнання полягає в тому, що серед науковців немає єдиної думки щодо основ її розвитку. З цього приводу Я. В. Соколов стверджує, що за суттю те, що вважаться зараз теорією бухгалтерського обліку, є або непотрібною схоластикою типу “предмет і метод”, або оглядом нормативних документів, які належать до сфери юриспруденції, ніж до обліку. Водночас ті глибинні ідеї, постулати та парадокси, що є основою теорії, не розглядаються взагалі.

Натомість багато країн, у тому числі й Україна, за основу формування національних концепцій обліку обрали таке спрямування, як адаптація до міжнародних стандартів. Вважати такий підхід достатньо обґрунтованим і зваженими не можна, оскільки практика засвідчує, що особливого злету економічних показників після запровадження Національних стандартів обліку, основою яких є положення міжнародних стандартів, не відбувається. З цієї позиції слід можна вважати такий напрям розвитку наукової концепції теорії обліку недостатньо ефективним.

Для визначення концепції розвитку теорії бухгалтерського обліку більш правомірно та доцільно здійснити аналіз історії наукової бухгалтерської думки й тих постулатів, котрі брали за основу ті чи інші групи науковців у той чи інший період. Найбільш поширеними, як свідчить дослідження, були такі теорії: теорії одного, двох, трьох рядів рахунків; теорії номінального, органічного, абсолютного, динамічного та евдинамічного балансу; економічна, юридична або правова теорії; а також логічна, господарська, мінова, математична, механістична, просторова, матеріалістична, персоналістична, макроекономічна, мікроекономічна, податкова, філософська, етична, біхевіористична (поведінкова), органічна, соціально-корпоративна, представницька, позитивна, формальна, структурна, схоластичні, конвертованої та стабілізованої бухгалтерії, аналітичні та синтетичні, метафізичні теорії.

Аналіз наукових джерел свідчить, що зарубіжні та вітчизняні вчені робили численні спроби дослідження та використання різного роду наукових концепцій, які застосовуються щодо наукових змін у бухгалтерському обліку, а саме: теорії фальсифікацій К. Поппера (основою якої є ідеї Ф. Бекона), концепції неявного особистісного знання М. Полані, теорії парадигмального підходу Т. С. Куна, концепції науково-дослідницьких програм І. Лакатоса, еволюціоністської концепції С. Тулміна,  “епістеміологічного  анархізму” П. Фейєрбанда, концепції дослідницьких традицій Л. Лудана та ін. Достатньо детально ці концепції охарактеризовані  в  дослідженнях С. Ф. Легенчука. Подальший розвиток цього наукового напряму доцільно провадити з метою формування нової концепції.

Здійснення класифікації концепцій наукових змін дає змогу виявити взаємозв’язок між існуючими авторськими позиціями та встановити залежності між їхніми параметрами. Для цього важливо також охарактеризувати основні недоліки концепцій зміни теорії обліку, оскільки останні доцільно використати як основу встановлення вагових коефіцієнтів для кожної теорії (рис. 4.1).

 

1

Основоположні принципи,  підходи й складові

 

Використання принципу безкомпромісної критики, відторгнення принципу верифікації

 та конвенціоналізму

 

Заперечення розвитку пізнання як переходу від відносних істин до абсолютних ( ); твердження про прийняття істини як тимчасової конвенції ( ); визнання істини як прийнятих на певний час хибних тверджень ( ); заперечення методу індукції ( ); …; -ий недолік  ( )

2

Основоположними

є  дослідження у сфері гештальтпсихології

(цілісні структури (гештальти) не виводяться з компонентів)

Заперечення можливості виведення наукової гіпотези зі спостереження, а наукових понять – з експерименту ( ); відмова від емпіричного підходу ( ); неможливість повної алгоритмізації ( );…; -ий недолік  ( )

 

Парадигми базуються на минулих теоріях ( ); прогнозування явищ, які не вписуються в парадигму, не є метою нормальної науки ( ); спрямування науки у визначеному напрямі ( ); парадигмальна теорія служить інтересам тих чи інших соціальних груп  ( ); …; -ий недолік  ( )

 

Наукова парадигма


  3

Наукове співтовариство

 

Нормальна наука

 

Наукова  революція

 

Перманентність наукових результатів ( ); ігнорування спадкоємності в науці ( );…; -ий недолік  ( )

 

Передбачає  перевірку

на

науковість  сукупності  послідовних  теорій

 

 

4

 

5

6

7

Розгляд   процесу  пізнання на  основі  еволюційного  підходу

Базується  на  розумінні зростання  знань

у  результаті  розмноження  різних  теорій

 

Відновлення наукової раціональності

 

Недостатність фактологічних підтверджень досліджень ( ); акцент переважно на методі порівняння ( ); недооцінка функціонального підходу ( ); …; -ий недолік  ( )

 

Заперечення кумулятивності наукового знання ( );  ігнорування наступності наукових знань ( ); … -ий недолік  ( )

 

Унеможливлення єдиних оцінок наукових теорій ( ); … -ий недолік  ( )

 

N

 … -ий недолік  -ої  нової теорії ( )

 

Рис. 4.1. Класифікація концепцій та основних принципів наукових змін бухгалтерського обліку

 Розглянуті й проілюстровані на рис. 4.1 концепції, як і будь-які інші, не позбавлені недоліків. Проте кожна з них так чи інакше відіграла (й продовжує відгравати) певну роль у пізнанні сутності різних явищ і процесів, в тому числі тих, що стосуються обліку.

Формалізовану математичну модель оцінки ефективності функціонування концепцій  наукових  змін  у  бухгалтерському  обліку   можна описати таким чином:

(4.1)

де  – концепція на основі теорії фальсифікацій. Основною складовою є принцип безкомпромісної критики  та  принципової  гіпотетичності  знання ;

 – концепція  неявного  особистісного  знання. Основою розробки  концепції  були  дослідження у сфері гештальтпсихології ( ).  Передбачає,  що  зміст наукових  положень  залежить  від  неявного  контексту  прихованого знання, „знання як”, що має за основу інструментальний характер;

 – концепція на основі парадигмальної  теорії, яка побудована  на  чотирьох  основних елементах: наукова парадигма , наукове співтовариство , нормальна наука ,  наукова  революція ;

 – концепція  науково-дослідницьких  програм. Вона передбачає  перевірку  на науковість  сукупності  послідовних  теорій ;

 – еволюціоністська  концепція. Передбачає  розгляд  процесу  пізнання на  основі  еволюційного  підходу ;

 – концепція  „епістемологічного  анархізму”. Передбачає  розгляд  процесу  пізнання на  основі  еволюційного  підходу ;

 – концепція  дослідницьких  традицій. Передбачає  відновлення наукової раціональності ;

 – n-на концепція. Передбачає   характеристику ( ), яка є основою концепції;

 – вагові коефіцієнти, що визначають ступінь впливу кожної з концепцій на результуюче значення ефективності. Вони визначаються на основі врахування недоліків кожної з концепцій:

  ,                                                (4.2)

де .

Присвоєння значення 0,1 кожному недоліку відповідає умові про те, що максимальна їхня доцільна кількість може дорівнювати 10. Якщо концепція має більше недоліків, то вона загалом є неефективна, а її застосування матиме негативний вплив на зміну концепції розвитку обліку.

Розглянуті концепції, як свідчать дані рис. 4.1, мають ряд недоліків, окрім цього, вони не враховують законів, що можуть і мають використовуватися при розробці модернізованої системи обліку й дослідженні ефективності та якості нової системи, а саме закон Гроша, закон фрактальності, закон максимального результату (ефективності використання бюджетних коштів), закон якості, закон собівартості. Проте їхнє використання за умови правильної постановки завдання дасть змогу обґрунтувати можливості подальшого розвитку теорії та методології обліку й завдяки цьому досягти значного поліпшення головної інформаційної бази управління.


Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла